Поблизу сучасного центру Львова, на вулиці Веселій, 5, де розпочалося будівництво готелю, археологи НДЦ "Рятівна археологічна служба" ІА НАНУ виявили поселення давніх слов'ян.
На глибині п’яти метрів фахівці знайшли господарські ями, які були заповнені уламками ліпного посуду та пряслиця. Попередньо дослідники датують їх серединою VII ст. н.е. та відносять до празько-корчацької археологічної культури, повідомили у науково-дослідницькому центрі Інституту археології України.
"У часи середньовіччя це було давнє Краківське передмістя. Однак, як засвідчують результати цьогорічних археологічних досліджень, ця територія була заселена задовго до 1256 року. Тобто традиція безперевного загосподарювання цієї території є принаймні на 600 років старшою за першу писемну згадку про Львів", - розповів директор НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України Олег Осаульчук.
"Втім, це ще не означає, що нам треба переглядати офіційну дату заснування міста, але нова інформація суттєво доповнює ранню його історію і ще раз підтверджує місце розташування того ядра, з котрого розвинувся давньоруський Львів", - додав він.
За словами керівника дослідницького центру, у 1992 році археологи вже знайшли рештки поселення празько-корчацької культури під час досліджень на місці будівництва готелю "Золотий Лев" (сучасний ринок "Добробут"), яке розташоване на відстані приблизно 150 м на південь від теперішнього місця розкопок. Тоді це була перша така знахідка на території Львова.
Окрім цього, на вулиці Веселій археологи виявили та дослідили культурні нашарування, рештки забудови та уламки артефактів, зокрема люльок та кераміки, XV-XVIII ст. Оскільки археологічні роботи лише розпочалися, фахівці сподіваються на отримання достатньої кількості археологічної інформації, щоб історичні висновки отримали беззаперечне підґрунтя.
Празько-корчацька культура – археологічна культура, яка існувала в V–VII ст. н.е. Її пов'язують зі слов'янськими племенами, згаданими Йорданом (візантійський історик VI ст.) під назвою "склавіни".
Спочатку празька культура була поширена на території південної Волині, Верхнього і Середнього Подністров`я. Пізніше ці племена заселили південну і північну частину Польщі, Чехію, Словаччину, східні райони Східної Німеччини, білоруське Полісся, середню частину Правобережної України, Молдову й Румунію. Ці процеси відомі в історії під назвою "великі міграції слов'ян".