На місці фонтанів перед входом у Парк культури, що на вул. Вітовського у Львові планують відновити став. Водойма була тут до початку ХХ ст. Через розбудову міста її повністю засипали. Таку ідею висловив головний архітектор Львова Юліан Чаплінський. Міський голова Андрій Садовий підтримав пропозицію.
Відтак у мерії створили робочу групу, яка працюватиме над розробленням проекту відновлення водойм у Львові.
Як розповів ZAXID.NET заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко, відсьогодні, 23 червня, робоча група розпочала роботу над аналізом технічної частини реконструкції вулиці Вітовського. Тому говорити про те, скільки коштуватиме реалізація проекту поки зарано. За словами Юліана Чаплінського, проект відновлення ставу займе кілька років.
Пелчинський став. Картина А.Лянге. 1822 рік
Відновивши став, вдалось би сполучити Цитадель та Парк культури у єдиний парковий комплекс із водоймою.
Паркове кільце, яке об'єднають за допомогою озера (Клікніть на зображення, щоб збільшити)
Андрій Садовий зазначив, що цього року у міському бюджеті немає коштів на подібний проект. Тому найімовірніше, що роботи над відновленням ставу розпочнуться з 2017 року.
Як розповів у своїй презентації Юліан Чаплінський, у рамках реконструкції вулиці Вітовського, яка запланована на 2017 рік, можна було б відновити і став. Проект реконструкції ставу розробляли спільно із нідерландськими та німецькими спеціалістами, які вже втілювали подібні проекти.
Чаплінський зазаначив, що він є співавтором ідеї разом із львівської архітекторкою Катериною Ковальчук та амстердамським урбаністом Кейсом ван Райвеном.
Проект обєднання двох паркових зон - Цитаделі та Парку культури. Зеленим позначено парки. Зверху - Парк культури, а знизу - парк Цитадель. Між ними синім виділено став, який відновлять. Синім пунктиром позначено підземні течії, які наповнюють Полтву. Червоним намальовано будівлі. (Клікніть на зображення, щоб збільшити)
«Колись ця дорога була викладена під сьогоднішньої підпірною стінкою гори Цитадель. Однак тоді всі змагались за швидкість руху, тому була побудована ця вулиця», - пояснив архітектор.
«На карті 1860 року видно, що це був дуже потужний став із млинами на ньому. Цей став починався біля теперішніх фонтанів перед Парком культури та простягався аж до трамдепо», - розповів Юліан Чаплінський.
Карта Львова 1860 року, де зображений Пелчинський став
«Поступово місто розбудовувалось, тому став засипали. На карті 1922 року ставу вже немає», - додав він.
Карта Львова 1922. На ній Пелчинського ставу вже немає.
Він наголосив, що відновлення ставу не тільки поверне цю ділянку до її історичного вигляду, а й дасть львів’янам місце для відпочинку на воді. Окрім цього, водойма сприятиме зміні клімату у більш спекотні дні.
Фото Пелчинського ставу у 1863 році
Головний архітектор розповів, що воду для ставу акумулюватимуть із підземних джерел.
«У нас в Парку культури є невеличкий ставок, який збирає воду із джерела. Поруч на спорткомплексі «Медик» є джерело яке впадає відразу у каналізацію. У Голландії, до прикладу, також збирають воду із дахів. Вона вважається найбільш чистою дощовою водою», - пояснив Юліан Чаплінський.
Фото Пелчинського ставу у 1893 році/ Усі ілюстрації - з презентації Юліана Чаплінського
Довідка. Перша згадка про Пелчинський став датується 1523 роком. Він належав дружині шляхтича Євфросинії Пелчиної. Звідси і походить назва водойми. Спочатку став слугував способом заробітку - на ньому знаходився млин. Там також розводили рибу. Пізніше водойма стала головною атракцією міста. На березі ставу розташовувалась пливальня, де зокрема навчали плаванню військових. Узимку водойму використовували для катання на ковзанах. Влітку 1915 року, при відступі, російські військові спустили воду з Пелчинського ставу. Пізніше для будівництва вулиці Вітовського його остаточно засипали.