У Тюрмі на Лонцького вперше презентували п'ять архівів підпілля ОУН

18:06, 20 березня 2017

У понеділок, 20 березня, Центр досліджень визвольного руху вперше презентував п'ять архівів підпілля ОУН у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького». Архіви знайдені восени 2016 року та навесні 2017 року, про це ZAXID.NET розповів директор Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий.

«У бідонах заховали усі можливі документи: фінансові звіти, документи служби безпеки ОУН, протоколи допитів, збірники компрометуючих матеріалів, детальні звіти підпілля. Знайшли також бофони – листівки, які підтверджували, що людина дала гроші чи продукти представникам підпілля. Вважалося, що коли Україна отримає незалежність, то люди з бофонами отримають компенсації», – розповів ZAXID.NET керівник архіву Центру досліджень визвольного руху Андрій Усач.

Усі документи зберігали у бідонах, оскільки це була найрозповсюдженіша тара, яка потенційно могла якнайдовше зберегти папери

Поки що історики не ідентифікувати до яких саме структур підпілля належать ці архіви.

«Документам близько 70 років, вони добре збереглися, але, звісно, вимагають реставрації, пізніше ми їх оцифруємо і виставимо на сайті у загальному доступі. По кожному архіву можна писати окрему книгу, це тисячі історій людей», – каже Андрій Усач.

Серед документів є протоколи допитів, зокрема історія зізнання радянської агентки, яка здала жінку з підпілля Тернопільщини. Представниця підпілля досі жива, вона підтвердила правдивість цієї історію. Цікаво, що батько радянскої агентки свого часу врятував від смерті батька підпільниці ОУН.

«Йде мова про Ванду Горчинську, зараз цій жінці поза 90 років, вона працювала медсестрою у підпіллі з 1944 року. Спочатку мала практику у лікарні, брала участь у нападі на пораненого енкаведиста. Документ підтверджує, зокрема, що вона при затриманні мала зброю. Що цікаво, її батько був поляком, але вона вирішила долучитися до лав ОУН», – розповів Андрій Усач.

Карикатури, знайдені у архівах

У архіві також знайшли набір листівок з карикатурами та написом «Каже Федь до Богдана, наш вождь зажурився, бо у партію вождів ніхто не зголосився» та діалог між вигаданими персонажами «Н: Якої національності були Адам і Єва? В: Хіба я знаю? Н: та ж совєтської! В: Гм, але чому? Н: Бо були голі і жили у раю!». Листівки поширювали на Західній Україні, якщо представників підпілля затримували з документами, то їх арештовували і жорстоко допитували.

«Останній бідон знайшли кілька тижнів тому у лісі на Бережанщині. Документи заховали у корені старого дерева, аби дістати їх довелося викорчувати пеньок», - розповів краєзнавець Михайло Білик з Бережанщини, який привіз у Центр досліджень визвольного руху бідон з архівом.

За словами істориків, усі документи глибше розкривають підпільну боротьбу і діяльність визвольного руху.

«Ці документи також яскраво показують на локальному рівні, як відбувалася боротьба радянської карально-репресивної системи проти українського визвольного руху. Серед цих документів є унікальні знахідки, які стосуються опитування біженців зі Східної України, які в період голоду 1946-47 років опинилися на території Тернопільської області і розповідали про колгоспну систему, життя в умовах радянської влади на східних територіях», - розповів Руслан Забілий.

За словами Руслана Забілого, знайдені архіви містять 5 тисяч однотипних листівок, а це засвідчує, що у примітивних умовах підпілля з обмеженими ресурсами, люди знаходили креативні варіанти боротьби з радянською пропагандою.

Усі фото Мирослава Пархомика, ZAXID.NET