У Вінниці археологи та історики на території колишнього військового шпиталю знайшли рештки кладовища вояків Галицької Армії та Армії Української Народної Республіки, створеного у січні 1919 р. та знищеного у радянський період. Йдеться як про індивідуальні поховання, так і про братські могили.
Як повідомила у четвер, 10 вересня «Вінниця Преспоінт», про ймовірне існування цвинтаря на цьому місці вчені спочатку дізналися з історичних схем.
«Свого часу вдалось виявити у фондах Державного архіву Вінницької області справу за січень 1919 р., в якій командувач Подільського корпусу Дієвої Армїі УНР Федір Колодій звертається до міської управи Вінниці з проханням виділити земельну ділянку під військовий цвинтар. У справі доволі чітко окреслені його межі», – розповів Директор Центру Історії Вінниці Олександр Федоришен.
Як йдеться в публікації, у розпал епідемії тифу на Поділлі станом на січень 1920 р. у шпиталях Вінниці та міських околицях перебувало 8 743 вояки, з яких близько 90% померли. Скільки з цих військових поховано на знайденому цвинтарі – невідомо, адже існували й інші місця поховань.
«Зі спогадів вояків можна зробити висновок, що могили були як індивідуальними, так і масовими (братські могили). Зважаючи на високу смертність, ймовірність виходу поховань за окреслені межі міською управою цілком реальна», – сказано в матеріалі.
Поховання почали занепадати ще з перших десятиліть радянської влади. У 1970-х робітники 45-го заводу під час земляних робіт неодноразово натрапляли на кістки, втім, пов’язуючи їх з Другою світовою.
Наразі роботи проводять поблизу колишнього свинарника та колишнього складу мастильних матеріалів на території колишнього авіаційного шпиталю. Археологи вже знайшли як братські, так і поодинокі рештки тіл, кісток, черепів та коня.
Директор меморіально-пошукового центру «Доля» Святослав Шеремета розповів, що роботи будуть проводитися і надалі. Крім того, їх проводитимуть і на території 45-го заводу, де, за свідченнями мешканців та працівників заводу, також знаходили поховання.
Після проведення усіх робіт буде вирішуватися питання щодо того, чи будуть проводити роботи з ексгумації тіл та встановлення меморіалу, адже саме у цьому місці було найбільше поховання вояків Галицької армії на теренах України.
Українська галицька армія (УГА) – регулярна армія Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). проіснувала з 1918 до 1921 року. До листопада 1919 року вона називалася Галицькою армією. Воювала в Польсько-українській (1918-1919), Радянсько-українській і Польсько-радянській (1920) війнах.