У селі Вовків, що неподалік Львова, парох разом із громадою взялися рятувати від руйнування церкву, якій 317 років. Святиня була у аварійному стані: протікала покрівля та прогнили підвалини.
«По стіні текло, я приходив у неділю на Службу Божу і ставив миску і рушники під купол, бо повно води було. Так протікало, що мус було вже реставрувати, бо дотепер було б вже все повідпадало», — розповів паламар храму Богдан Михайлюсь.
Чоловік додає, що відновленням храму громада завдячує пароху — отцю Петру Терлецькому.
«Попередні отці лише приїхали, відбули службу і поїхали, а він то так настояв, він тут днював і ночував в тому селі, біля тої церковці. Він тут тих майстрів вишукував бозна-де їздив шукав їх і нарешті знайшов», — додав Богдан Михайлюсь.
Церква — старовинна, збудована 1702 році. Звели її у складний історичний період, швидше за все, на місці спаленої святині турками-османами. За всю історію її і закривали, і ремонтували, покривши бляхою. Повернути автентичний вигляд церкві було ризиковано, розповідає отець Петро, адже громада невелика — у селі лише близько 60 дворів, та й більшість мешканців пенсійного віку.
«Зрозуміло, що це пам'ятка архітектури, то ремонтувати на власний розсуд я навіть не наважувався, оскільки ми маленька громада, ми фінансово неспроможні робити якісь коштовні речі», — зазначив о.Павло Терлецький, парох церкви.
Та отець за підтримки громади таки взявся рятувати церкву. Звернулися до фахівців, щоб не нашкодити. Відтак ґонт для церкви везли із Карпат. На покрівлю пішло 20 тисяч штук. В горах знайшли і майстрів, які, власне, ремонтували дах. Також укріпили підвалини церкви, які були замулені і прогнилі. Врятували навіть частину старовинної підлоги.
«Наскільки чудовий вийшов тандем отця і громади! Громада абсолютно сказала «так, наша церква старовинна». Не стара, я наголошую, а старовинна, ми хочемо її відтворити в тому вигляді, якому вона була. Було оце розуміння, чому треба викинути цю бляху, а відновити накриття ґонтове», — розповів голова Львівського товариства охорони пам'яток історії та культури Андрій Салюк.
Храм має усі ознаки народного бароко, не зіпсований перебудовами та змінами. Тож далі збираються реставрувати його і всередині. Адже на потребу громадськості відгукнулися благодійники. Крім того, у церкві ще й унікальний іконостас.
«Тут немає намісних ікон: ікони Богородиці та ікони Ісуса. Важко зрозуміти, чому так сталося. Я думаю, що це будуть ще досліджувати історики мистецтва», — додав Салюк.
Збереглося і кілька автентичних ікон, а також зображення рівноапостольних княгині Ольги та князя Володимира і слов’янських апостолів Кирила і Мефодія. Вони — у святилищі церкви. Тож усі написи та розписи досліджуватимуть і відновлюватимуть.
«Ми домовилися і чекаємо фахівців з коледжу Труша, що вони проведуть так звані зондажі, вони подивляться на нашарування фарб, щоб по максимуму наблизитися до автентичних зображень, особливо у святилищі», — зазначив о. Петро Терлецький.
Наступний етап реставрації розпочнуть вже навесні.