На Львівщині реконструктори розпочали будівництво слов'янського житла Х ст. Його відтворюють за автентичними стародавніми методиками на території історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» у с. Підгірці. Усі охочі можуть спостерігати за цим процесом і навіть доєднатися до історичного експерименту. При будівництві дотримуються автентичної технології, а креслення створили за даними, які археологи отримали під час розкопок. Історичний експеримент матиме продовження – у хаті спробує пожити сім'я реконструкторів Марії та Яреми Іванцівих.
Приблизно від VII ст. Пліснеське городище населяли слов'янські племена карпатських хорватів, але їх у Х ст. завоював князь Володимир Великий. Місто на деякий час занепало, а потім пережило свій розквіт уже в складі Київської Русі. І саме слов'янський період нині відтворюють реконструктори. Розміри і спосіб будівництва хати обрали невипадково. Такі параметри археологи встановили під час розкопок.
«Перше, що робили слов'яни, це вкопували котлован, щоб було в хаті тепліше, бо земля так глибоко не промерзає. Так само зробили і ми. Стіни зі звичайного кругляка, який не є тесаний, просто почищений від кори. Є декілька стовпів основних, їх може бути більше чи менше, зараз їх 9. Підлога глиняна. І ми заклали глину за колоди, щоб вода не могла просочитися в приміщення», – розповів реконструктор, працівник заповідника «Давній Пліснеськ» Ярема Іванців.
Фото заповідника «Давній Пліснеськ», ZAXID.NET, Золочів.нет
Дах перекриють очеретом. Усі будівельні матеріали – місцеві, також дотримуються автентичної технології будівництва. Всередині відтворили піч. Місця в такій кімнатчині зовсім мало, але колись там могла тулитися сім'я із 5-6 осіб.
«Також довкола житла буде створено такий простір житлових споруд, які були при ньому, наприклад, яма харчова, холодильника ж не було. Потім треба буде десь зберігати дрова, в перспективі це буде така ціла садиба», – поділився задумами Ярема Іванців.
Уже місяць родина реконструкторів Іванцівих мешкає у шатрі на городищі. Поки Ярема будує хижу, Марія із чотирма доньками займаються побутом.
«У нас кухня – це багаття. Ми туди поміщаємо казани і готуємо їжу. Під накриттям маємо імпровізовану вітальню, де ми приймаємо гостей і обідаємо. А ночуємо у шатрі, воно не промокає в дощ, воно захищає нас від сонця», – розповіла про їхній побут просто неба Марія Іванців.
Але вже за тиждень-два Іванціви переселяться у хижу, спробують там пожити. Це буде перший такий експеримент в Україні.
«Під час цього проекту ми зрозуміємо більше їхній побут, їхню філософію, що з одного боку вони володіли різними цікавими технологіями, а з іншого – були дуже невибагливі в побуті і були такими собі мінімалістами, вони не робили більше, ніж їм потрібно. Це такий корисний урок для сучасної людини», – додала Марія Іванців.
Поруч із будівництвом зараз тривають археологічні розкопки. Тут знайшли три житла того часу.
«Натрапили на доволі репрезентативне житло Х ст., яке ми цього року відкрили. Невелике, буквально 3х3 м, трішки опущене в землю. Вхід був навпроти печі, якою колись обігрівали це приміщення і де колись готували їсти», – розповів керівник Пліснеської археологічної експедиції Андрій Филипчук.
У цьому сезоні вже натрапили на кераміку і скелет – давньоруське поховання жінки.
«Це поховання було християнське, жінка була випростана на спині, руки складені на животі, головою на захід. А під головою і під ногами були камені, так колись ставили побожним людям», – пояснив Андрій Филипчук.
Попередньо планується, що будівництво хижі обійдеться у 30 тис. грн, проте під час робіт можливі додаткові витрати. Будують за внески учасників проекту, волонтерів та благодійників. Тож до проекту можуть долучитися усі охочі. Окрім того, за роботою археологів і реконструкторів у заповіднику можна спостерігати. А хата Х ст. стоятиме там як інсталяція, щоб її розглядали відвідувачі і щоб оживити давній слов'янський і руський Пліснеськ.
Більше інформації про проект можна знайти на сторінках Історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» та громадської організації «Чорна Галич».
Зазначимо, що у 2019 році історики, археологи та IT-фахівці створили 3D-реконструкцію древнього міста Пліснеськ.
Історико-культурний заповідник «Давній Пліснеськ» був створений 15 вересня 2015 року у межах території пам’ятки археології національного значення – городища літописного міста Пліснеська у с. Підгірці на Львівщині. Місто Пліснеськ – одне із найбільших на теренах України давньослов'янське та давньоруське поселення, через яке пролягав один із двох варязьких шляхів в Україну.
До складу Пліснеського археологічного комплексу, який є складовою заповідника, входять давньослов’янський культовий центр кін. VІІ–Х ст.; слов’янське городище ІХ–Х ст. (укріплене поселення полісного типу площею близько 450 га, одне з найбільших городищ у Східній Європі); давньоруське городище ХІІ–ХІІІ ст. (літописний Пліснеськ, який двічі згадується у Повісті минулих літ та у «Слові о полку Ігоревім…»); курганний могильник ХІ – поч. ХІІ ст. (нині налічує близько 150 курганних поховань варязьких дружинників та їхніх слов’янізованих нащадків; один із найбільших курганних некрополів Київської Русі); Підгорецький монастир чину Святого Василія Великого ХІІ–ХVІІІ ст. (заснований ще у кін. ХІІ ст., є чинним досі та претендує на статус одного з найдавніших в Україні).