У селі Підгірці працівники заповідника «Давній Пліснеськ» збудували хижу, в якій у Х столітті жили слов'янські племена. А родина реконструкторів Іванцівих влаштувала історичний експеримент: спробувала пожити у цій хаті.
Неподалік Підгорецького замку туристам варто зазирнути у заповідник «Давній Пліснеськ». Там від VII століття було слов'янське городище, а далі його завоювала Київська Русь і відтоді Пліснеськ став частиною цієї імперії аж доки його спалили монголи у XIII столітті. Нині на основі даних з археологічних розкопок працівники заповідника відбудували хату Х століття.
«Найбільше питань у нас виникло з дахом. Бо археологічних відомостей про дах немає. Тобто ми знаходимо завали, а якихось конструкцій чи кріплення у нас нема. Тому ми робимо уявну конструкцію і перевіряємо її, чи вона працює. У цій хижі ми дали плетену конструкцію, оскільки плетені слов'янам були добре відомі», –розповів працівник заповідника «Давній Пліснеськ» Олександр Дідик.
Ті ж будівничі – родина історичних реконструкторів Іванцівих спробувала кілька днів пожити у хижі. У подружжя є четверо малих дітей, тобто разом з батьками у невеликій хатині мусили поміститися шестеро людей. За словами працівника заповідника Яреми Іванціва, несподівано, виявилося, що там комфортно: «Ця хата, по суті є як спальня, бо окремо у дворі були приміщення, які забезпечували життєдіяльність навколо. А в хату приходиш тільки поспати і приготувати щось поїсти. Тому зручно, ми всі шестеро там переночували декілька ночей. Комфорт такого житла полягає в тому, що там є такий температурний режим, що коли сонце, у хаті прохолодно і коли падає дощ, там навпаки тепліше».
Дах теж не підвів і витримав дощі. Посеред хати відбудували піч, таку ж, яку знайшли на цьому місці під час розкопок. «Всі звикли до курних хат, бо ця хата комина не має і мало би бути дуже задимлене приміщення. Але коли горить вогонь і ми готуємо їсти, приміщення не задимлене за рахунок тяги», – додав Ярема Іванців.
Експеримент доводить, що наші предки володіли специфічними знаннями, як краще збудувати оптимальну хату для життя і не мали гігантоманії щодо житлової площі.
«Здається, що хата зовсім проста, простий вогонь, але для того, щоб приготувати їжу, потрібно специфічні знання, специфічні вміння, якими ми не володіємо. Тобто ці люди Х століття були розвинуті, вони володіли різними технологіями, але вони були абсолютно відмінними від наших вмінь. І це викликає повагу», – розповіла реконструкторка Марія Іванців.
Пліснеську хижу запрезентували публіці і пригостили середньовічною кашею зі свининою, бо кості свиней там теж викопували археологи, значить вони були в раціоні пліснесців. Хата залишиться там для огляду туристів, а експеримент продовжать: Марія та Ярема Іванціви житимуть там по кілька днів у різні пори року і спостерігатимуть, як на хижу впливатиме зима.
За словами директора заповідника «Давній Пліснеськ» Володимира Шелепа, довкола цього житла скансен розбудують: «Ми будемо відвторювати декілька садиб, тобто до десятка чи двадцяти хат різночасових. Бо ми збудували наразі слов'янське житло, а плануємо відтворити ще і давньоруські хати, і різного роду оборонні споруди», – додав він.