З початку війни на Львівщині не зупиняли бюджетну підтримку малого фермерського бізнесу. У 2023 році фінансування обласної програми збільшили удвічі, порівняно з минулим роком, – до майже 48 млн грн. Завдяки такій підтримці, зокрема, за два роки на Львівщині з’явилися понад півсотні нових фермерських господарств. А торік, дякуючи фермерам, в області вперше зафіксували збільшення поголів’я худоби.
Перевага у фінансуванні зараз надається ветеранам війни, для багатьох з яких це не просто початок власної справи, а й спосіб реабілітації після бойових дій. ZAXID.NET розповідає про підтримку малих фермерських господарств з обласного бюджету та як нею користуються військові.
Фермерський бум під час війни
У 2022 році Львівщина була чи не єдиною областю в Україні, яка надавала бюджетну підтримку малим фермерським господарствам. Хоча, порівняно з іншими регіонами, Львівщину не можна назвати дуже аграрною, адже область виробляє лише 4% національного обсягу сільськогосподарської продукції.
«На Львівщині майже 40% мешканців – сільське населення. Це люди, які живуть в селі і звикли там працювати. Їм треба надати можливість розвинути свій власний бізнес на селі, якщо вони того бажають», – каже директорка департаменту агропромислового розвитку ЛОВА Тетяна Гетьман.
У цьому році, зазначають у ЛОВА, Львівщина стала регіоном-рекордсменом за обсягом фінансової підтримки аграрного бізнесу. На обласну комплексну програму підтримки сільського господарства у Львівській області виділили майже 48 млн грн. За вісім місяців профінансовано 43 млн грн (89%).
«Гроші обласного бюджету спрямовані виключно на мікро- та малих суб’єктів господарювання, які офіційно зареєструвалися. Ми не підтримуємо агрохолдинги, великих виробників», – зауважує Тетяна Гетьман.
На Львівщині діє 127 сімейних фермерських господарств, понад 50 з яких започатковані під час великої війни. Вони працюють у різних напрямах, але близько 40% займаються тваринництвом.
Кошти у межах обласної програми розподілили на такі потреби:
- Відшкодування відсотків за договорами фінансового лізингу (1,6 млн грн). Господарства, які придбали техніку в лізинг, можуть отримати відшкодування відсотків з обласного бюджету.
- Дешеві кредити під 3% річних на створення об’єктів для зберігання, заморозки, переробки сільськогосподарської продукції (10 млн грн). За ці гроші встановили кілька ліній з переробки овочів, сої.
- Пільгові кредити під 5% річних на обігові витрати – пальне, насіння.
- Дотації на приріст поголів’я корів (22,4 млн грн). Якщо в минулому році такі дотації могли отримати господарства, які мають від трьох до 100 корів, то в цьому році давали дотацію на приріст поголів’я і тим, які мають більше 100 корів (по 30 тис. грн за корову).
За даними ЛОВА, у 2022 році на Львівщині вперше зафіксували збільшення поголів’я великої рогатої худоби у комерційному секторі. Також збільшилося поголів’я овець та кіз.
«Поголів’я у господарствах населення зменшується, але поголів’я у комерційному секторі стає більше. І це добре, бо в комерційному секторі, як правило, використовуються високорепродуктивні породи корів, відпрацьовані технології, відповідно, там якість молока і продуктивність кращі», – зауважує Тетяна Гетьман.
- Часткова компенсація вартості високорепродуктивного насіння нішевих культур (1,4 млн грн). Є можливість отримати гроші на насіння майже всіх овочів, крім картоплі, а також жита, гречки тощо.
- Фінансова підтримка органічного виробництва (понад 500 тис. грн). «Органічний сектор зараз перебуває в дуже важкому стані, адже він дуже залежить від експорту, з яким зараз певні проблеми. Тому ми їх вирішили підтримати в цьому році. Львівщина – єдина область, яка підтримує органічне виробництво», – каже Тетяна Гетьман.
Скористатися грішми з обласного бюджету може будь-який зареєстрований суб’єкт господарювання. Під час розгляду заявок перевага надається ветеранам російсько-української війни та членам їхніх сімей.
«Статус ветерана – як вудочка, якою треба правильно скористатися»
Одним з тих, хто отримав фінансування в межах обласної програми, є 35-річний військовий 12 окремої бригади армійської авіації Іван Павліш. У 2015-2016 роках Іван Павліш був учасником АТО. Після демобілізації він скористався своїм правом на приватизацію 2 га землі для ОСГ. Згодом взяв в оренду більші площі, зокрема, у знайомих учасників АТО. У 2018 році у своєму селі Луки Самбірського району заснував фермерське господарство «Брунат». Зараз господарство обробляє близько 40 га ріллі.
Спершу, каже військовий, планував посадити горіховий сад, але почав вирощувати сою, озиму пшеницю, гречку та батат. З початком повномасштабної війни Іван Павліш повернувся на фронт. За справами у господарстві по можливості доводиться пильнувати дистанційно. Військовий каже, що головне – правильно організувати роботу.
Фермер розповідає, що бере участь у різних грантових та бюджетних програмах для підтримки агробізнесу. А свої військові навички роботи з дронами зумів застосувати і в сільському господарстві.
«Минулого року я, як ветеран, виграв грант від Українського ветеранського фонду. Запустив таку послугу як оприскування полів за допомогою агродрона, – каже Іван Павліш. – У мене є команда, хлопці виїжджають на поле і здійснюють оприскування. Це як альтернатива звичайному тракторному оприскувачу, тільки це все робиться дроном».
Ще до повномасштабної війни Іван Павліш отримав фінансову компенсацію з державного бюджету на гектар оброблюваної землі. Під час великої війни фермер отримав кредит з обласного бюджету на обігові кошти. За рахунок цих грошей закупив паливо, посівний матеріал та міндобрива для осінніх польових робіт. Окрім того, цього року отримав компенсацію 50 тис. грн за посів нішевих культур, а саме – гречки.
«Я насіння закупив на 150 тис. грн, а мені компенсували часину вартості. Це круто. Тільки проблема, що гречка впала в ціні», – розповідає засновник господарства.
Іван Павліш має дві вищі освіти – юридичну та економічну. Тому, каже він, усю документацію та розрахунки бізнес-плану для отримання грошей робив сам. Але людині, яка з цим ніколи не стикалася, додає він, доведеться з кимось консультуватися.
Військовий зауважує, що зараз для учасників бойових дій є багато можливостей, тільки треба ними користатися.
«Статус УБД – це не якась пільга на газ, бо багато людей про це мріють і все. Статус УБД – це дуже багато можливостей, – розповідає Іван Павліш. – Я, будучи ветераном, безкоштовно здобув другу вищу освіту в Україні та диплом норвезького університету “НУРД” з проектного менеджменту, маю можливість брати участь у різних грантових конкурсах. Пільги поширюються на мою сім’ю. Статус ветерана – як вудочка, треба вміти правильно нею скористатися».
Іван Павліш вважає, що власна справа може стати способом психологічної реабілітації для багатьох учасників бойових дій після повернення з війни.
«Чесно вам скажу, вигляд виконаної роботи для мене завжди був заспокійливий, – зізнається він. – Коли ти, наприклад, засіяв поле й дивишся, яке воно гарне, – воно якось тебе всередині умиротворює. Потім бачиш – почало рости, цвісти, потім комбайн їде. Це тішить око, коли бачиш результат якоїсь роботи».
Після перемоги Іван Павліш планує і далі займатися сільським господарством. Каже, що набагато краще працювати на самого себе, ніж на когось.
«Станом на 23 лютого 2022 року я був щасливою людиною, в якої все було добре. Я був керівником юридичної практики у великій юридичній компанії, керував громадською організацією. Фермерське господарство було чисто як пасивний дохід, – додає фермер. – Коли почалася війна, мені треба було все залишити і повертатися на службу. Господарство залишилося фактично як єдине джерело додаткового доходу. Я не знаю, скільки часу той треш буде тривати і коли можна буде повернутися додому. Але для себе бачу, що в подальшому основний акцент у плані заробітку треба буде робити на сільське господарство».
***
У цьому році обласною програмою підтримки сільського господарства скористалися 170 суб’єктів господарювання, серед них – лише троє учасників бойових дій. У ЛОВА сподіваються, що їх кількість буде зростати.
«Ветерани повертаються, їм потрібна реабілітація, адаптація до мирного життя. І робота на землі – напевно, один з найкращих шляхів для цього», – каже Тетяна Гетьман.
Для участі у програмі потрібно подати пакет документів у департамент агропромислового розвитку Львівської ОВА. Після цього документи передають на розгляд комісії. Увесь процес від моменту звернення до погодження отримання фінансування, запевняють у ЛОВА, триває кілька тижнів.