Кузнецовський міськсуд засудив до 15 років позбавлення волі Дмитра Стасюка за жорстоке вбивство власника сільської пилорами на Рівненщині. Окрім цього, чоловіка зобов'язали виплатити 2 млн грн моральної компенсації дружині вбитого. Прокуратура Рівненщини заявила, що подаватиме апеляцію на це рішення, оскільки вважає вирок недостатньо суворим для такого жорстокого злочину.
Трагедія, яка сталася у травні 2019 року на території пилорами у селі Сновидовичі неподалік Рокитного, цинізмом убивці вразила навіть поліцейських. Тоді 24-річний Дмитро Стасюк забив палицею до смерті 43-річного власника підприємства Віктора Лозяна. Після побиття вбивця залив у рот жертві солярку, завантажив тіло у його позашляховик і поїхав купувати горілку за викрадені гроші. Через кілька годин після цього Дмитро Стасюк викинув тіло Віктора Лозяна у рівчак на Житомирщині, а наступного дня у натовпі односельців з цікавістю спостерігав, як поліція обстежує калюжі крові на пилорамі. Затримали Дмитра Стасюка на другий день після убивства.
Увечері 22 травня 2019 року 43-річному підприємцю Віктору Лозяну зателефонував 24-річний односелець Дмитро Стасюк, попросив прийняти у нього на пилорамі деревину й заплатити за неї. Того дня Віктор Лозян відпочивав з друзями, смажили шашлики, тож їхати на пилораму йому зовсім не хотілося. Але Дмитро наполягав, бо потребував грошей, телефонував кілька разів, тож підприємець таки погодився, сів у свій позашляховик і приїхав на пилораму.
Як виявилося, Дмитро Стасюк насправді ліс не привіз – це був лише привід. Того вечора він був п’яний і почав наполягати, аби Віктор Лозян позичив йому тисячу гривень. Чоловік раніше позичав йому гроші і давав у своєму магазині продукти на виплату, але Дмитро неохоче віддавав борги. Цього разу підприємець відмовився позичити знову, що розлютило Дмитра Стасюка: він схопив дерев’яний брус і з усієї сили кілька разів ударив ним власника пилорами по голові, грудях, руках і ногах. Після цього залив непритомному, але ще живому чоловікові у рот солярку, забрав у побитого 900 грн і зателефонував до свого товариша Романа Наулка, аби той допоміг позбавитися від тіла. Він одразу сказав, що вбив людину, ні до чого не змушував і не погрожував.
Роман Наулко теж був нетверезий і спочатку не повірив у слова товариша, та коли прибув на пилораму, справді побачив Віктора Лозяна у калюжі крові. Разом вони повантажили убитого чоловіка у багажник його автомобіля Volkswagen Touareg і поїхали. Дорогою заїжджали на автозаправну станцію, за крадені гроші купили горілки й поїхали у Рокитне пиячити до брата Стасюка. Випивши пляшку, знову сіли в авто й поїхали геть.
Щоб позбутися тіла, чоловіки з’їхали з траси, й біля села Кам'янка неподалік Житомира скинули вбитого у рівчак. Коли витягали тіло, з багажника повипадали якісь речі, але п’яні злочинці на це не зважали. Виїжджаючи на дорогу, помітили, що в авто пробите колесо. Спитали на АЗС, чи працює шиномонтаж, але було близько 04:00 і там ще було зачинено. Раптом зловмисники помітили автомобіль поліції, тож вирішили тікати – заїхали у найближчий провулок, залишили авто й побігли у різні боки.
Уранці занепокоєна дружина Віктора Лозяна виявила на пилорамі калюжі крові та вибиті зуби. Запідозривши недобре, адже чоловік додому так і не повернувся, вона кинулася телефонувати усім рідним та знайомим. На допомогу прийшов брат убитого, який дізнався, що автомобіль Віктора Лозяна зі слідами крові виявили неподалік АЗС «Фактор» в Коростені. Працівники заправки підтвердили, що приїжджали двоє на автомобілі Volkswagen Touareg з пробитим колесом. Вони надали відео з камер спостереження, з нього зробили фото чоловіків і показали їх літній жінці, біля будинку якої виявили автомобіль Віктора Лозяна. Жінка розповіла, що в авто були двоє молодих чоловіків, один пішов раніше, з іншим вона спілкувалася і зможе його упізнати. З наданого фото вона таки впізнала Дмитра Стасюка як особу з автомобіля.
У цей час на пилорамі працювала поліція. У натовпі односельців був і сам Дмитро Стасюк, який спостерігав, що роблять поліцейські та як люди реагують на подію. Про це згодом розповідали працівники місцевого відділку.
Після упізнання за фото брат загиблого зателефонував знайомим у Сновидовичі і попросив знайти Дмитра Стасюка та побути з ним до приїзду поліції, а також організував мешканців свого та сусіднього села на пошуки тіла. Труп швидко знайшли у рівчаку. Поряд були сліди коліс автомобіля і речі, які повипадали з багажника.
Дмитра Стасюка взяли під варту, а разом з ним і Романа Наулка. Перший уже мав кілька судимостей за крадіжки, хуліганство, незаконну порубку лісу та за порушення правил адміннагляду. Другий раніше не був судимий. Згодом на суді Роман Наулко визнав, що міг повідомити про все, що сталося, у поліцію чи розповісти про це на АЗС, адже товариш його не змушував і не залякував, проте Роман злякався, що відповісти доведеться і йому.
Спершу цю справу розглядав Сарненський райсуд. У квітні 2021-го Дмитра Стасюка засудили до довічного позбавлення волі, а Романа Наулка за приховування злочину – до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Та через помилку у вироку адвокати оскаржили покарання і вирок було скасовано, а справу надіслано на новий розгляд в Кузнецовський міський суд.
У грудні 2021-го колегія суддів Кузнецовського міськсуду під головуванням Ганни Бренчук засудила Дмитра Стасюка до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, Романа Наулка – до 5 років з конфіскацією. Також суд повністю задовольнив цивільний позов дружини вбитого, тож Дмитро Стасюк має виплатити ще 2 млн грн морального збитку та 900 грн матеріального (викрадену суму). Окрім цього, засуджені мають сплатити також 134 тис. грн судових витрат.
Як повідомила ZAXID.NET речниця Рівненської обласної прокуратури Оксана Жужельська, прокуратура оскаржуватиме цей вирок у частині призначення покарання й проситиме для Дмитра Стасюка довічного позбавлення волі.