Європейські Дні Добросусідства відбуваються безпосередньо на лінії кордону України та Польщі. Цього року головний захід буде на території між с. Нижанковичі Старосамбірського району Львівщини та с. Мальховіце Підкарпатського воєводства Польщі біля прикордонного знаку 480 3-4 вересня. Організатори ставлять собі за мету не лише подолати етнокультурні бар’єри у спілкуванні між мешканцями українсько-польського пограниччя, але й привернути увагу центральної влади обох країн до потреб змін умов життя у цій місцевості, підтримки її розвитку. Про це 22 червня під час прес-конференції повідомив голова Старосамбірської районної ради Володимир Горбовий.
В.Горбовий зазначив: «Можливо, я жорстко говорю, але прикордонна смуга – лінія вимирання. Після руйнування комуністичної стіни, виявилося, що є нова стіна із Заходом. Наприклад, у нашому районі є с. Мшанець. 20 років тому у місцевій школі навчалося 300 учнів, а тепер у селі є 4 учні. Це значить, що сім’ї виїхали. Під час Європейського дня добросусідства ми будемо привертати увагу центральної влади до того, що кордон має стати лінією розвитку, а не лінією вимирання. Це – можливо, про це свідчать зміни на польсько-німецькому пограниччі».
Голова правління «Фундації духовної культури пограниччя» о. Стефан Батрух сказав: «У 2011 році виповнюється двадцятиріччя дії договору про добросусідство і дружньої співпрацю між Польщею і Німеччиною. Реалізація цієї угоди уможливила багато змін. Кордон уже не є таким, як був колись, значно покращали стосунки, які не були добрими у зв’язку з пам’яттю про ІІ світову війну, відбуваються спільні економічні, освітні, культурні проекти».
О. Батрух зазначив, що за протяжністю польсько-німецький кордон та польсько-український є порівнюваними. Проте, якщо на польсько-німецькому ще до вступу Польщі у Шенгенську зону було понад 50 різноманітних пунктів перетину кордону, то на українсько-польському їх усього 12.
«Політики заявляють, що все це буде, але на ділі майже нічого не відбувається. Цей процес є дуже повільний. Моя приватна думка, що навіть діють структури і середовища, які не є зацікавлені в тому, щоб кордон України був більш відкритий, щоб пунктів перетину було більше і саме оформлення документів було простішим. – прокоментував о. С.Батрух - Якщо місцева, регіональна влада не буде брати цю справу у свої руки, якщо суспільство не буде у цьому плані активним, то не впевнений, що цей процес буде рухатися вперед. Потрібно, щоб громадськість заявила, яким хоче бачити цей кордон. Він має бути не проти людей, а для людей. Він має бути приязним, відкритим, який не створює проблем тим, хто бажає в законний спосіб його перетинати. На жаль, таким він не є».
За його словами, Європейські дні добросусідства - це мирна маніфестація. «Ми не хочемо йти з камінням і кричати «забирайте геть кордон», але хочемо в цивілізований спосіб сказати на весь світ «ми таким кордон бачити не хочемо, ми хочемо, щоб він змінився».
Заступник голови комісії з питань євроінтенграції, транскордонного співробітництва та зв’язків з українцями за кордоном Львівської обласної ради Ярослав Шпек підтвердив, що поза пунктами перетину кордон із Польщею зберіг свій вигляд з радянських часів – він обнесений колючим дротом. «Європейські дні добросусідства, коли приходять делегації з українського і польського боку один до одного, і коли долається справді неєвропейський кордон, а ті колючі дроти, які свідчать про пережиток тоталітаризму, це дійсно вражає», - сказав він.