Наступного дня після атаки російських безпілотників на Львів – 25 березня 2026 року на площі Соборній біля Бернардинського монастиря у повітрі все ще відчувався запах гару. Вибухова хвиля пошкодила дзвіницю церкви XVII ст., а примурні споруди комплексу охопив вогонь. ZAXID.NET вдалося піднятися всередину дзвіниці, щоб показати масштаби руйнувань.
Дзвін вагою понад тонну міг обвалити перекриття
Піднімаючись дерев’яними сходами дзвіниці, помічаємо сліди кіптяви. На верхньому ярусі, де розташовані дзвони, картина стає чіткішою. Представник церкви святого Андрія – Тарас Соляник каже, що наслідки могли бути гіршими, якби вогонь не загасили вчасно.
«Якби перегоріла підлога – вогонь би пішов далі, перегоріла б ця балка. Була висока ймовірність того, що цей дзвін впав би», – каже він. Дзвін, за його словами, важить більше тонни. Якби він пробив усі перекриття та зупинився внизу – збитки були б «значно катастрофічніші», а доступ у дзвіницю став би фізично неможливим.
Однак пожежу вчасно загасили. Фахівці Львівської політехніки, які вже побували на об'єкті, зафіксували горіння від 5 мм до й см в місцях ураження. За їхніми розрахунками, для ваги дзвону та конструкції балки це зовсім не критично.
«Немає небезпеки в тому зараз, що підлога провалиться, що ця балка не втримає дзвону», – підтвердив представник церкви.
Перше завдання – закрити вибите вікно
Зараз, за словами представника храму, у пріоритеті перекрити вибите вікно у дзвіниці до того, як зміниться погода, якщо почнеться дощ, то буде затікати вода всередину і буде нищитися вся споруда.
«Найбільша проблема – це закрити це вікно, якого немає. Це було таке саме вікно, як ось це. Вони є всі дзеркальні. Тобто є вікно, є ставня, щоб сонце не пошкоджувало приміщення середини... Це були чотири однакові вікна. Тепер три», – каже наш співрозмовник, показуючи на дірку в стіні.
Щодо електрики – вона вже частково відновлена.«Світло є внизу, фахівці сказали, що усе гаразд», – уточнив представник церкви, назвавши проводку найменшою з проблем.
Вітражі в самій церкві також постраждали
Окрім дзвіниці, є пошкодження і всередині храму. За словами представника церкви, там побувала комісія Служби безпеки України – слідчі проводили слідчі дії.
«Вибиті деякі вітражі. Їх десь чотири. Вони були забиті фанерою, але фанера їх не врятувала. Тому, так, є пошкодження в самій церкві», – розповів він.
Оскільки Бернардинський комплекс є пам’яткою національного значення та перебуває у зоні ЮНЕСКО, процес відновлення буде тривалим і складним. Наразі триває етап оцінки збитків. Попереду – написання грантових проектів, проведення складних розрахунків та погодження документації у Міністерстві культури.
«Після того, як вікно закриють, почнеться довший процес. Будуть писати проєкти, робитимуть розрахунки, аби почати відновлювати споруду», – пояснив представник церкви. Обгорілі балки не замінюватимуть, бо вони автентичні. «Просто будуть їх зачищати і, може, консервувати», – уточнив він.
Попри оточення спецслужбами та запах гару, життя ні у храмі святого Андрія не зупинилося. У внутрішньому дворику комплексу тривають роботи з ліквідації наслідків атаки, тому сторонніх туди наразі не пропускають.
Проте біля воріт зібралося чимало львів’ян – хтось прийшов подивитися на пошкодження, а хтось – на вечірню службу. Храм святого Андрія продовжує приймати вірян, і потік людей, що йдуть до молитви повз вибиті вітражі, лише зростає.
І поки львів’яни намагаються зробити все, аби максимально зберегти цілісність історичної будівлі, у штаб-квартирі ЮНЕСКО висловили «глибоке занепокоєння». Організація, яка у 1998 році внесла історичний центр Львова до Списку всесвітньої спадщини під загрозою, лише нагадала про існування Гаазької конвенції 1954 року. Там наголосили, що культурна спадщина має охоронятися, а не ставати мішенню для дронів.
Правда, в офіційній заяві ЮНЕСКО вирішили дипломатично не уточнювати, чиї саме дрони поцілили в пам’ятку XVII століття. Раніше міністр закордонних справ Андрій Сибіга вже анонсував візит міжнародних експертів, які мають приїхати і особисто переконатися, що обвуглена деревина у дзвіниці та пошкоджені фрески – це наслідок війни, яку веде Росія. Та, в Українському інституті національної пам’яті вважають, що занепокоєнь замало і час виключити Росію зі складу ЮНЕСКО.