Незважаючи ні на що економічна частина угоди про асоціацію між Європейським союзом та Україною буде підписана 27 червня. З російською стороною готові обговорювати вже економічний шлях імплементації підписаної угоди, а не саме підписання.
Про підписання асоціації, безвізовий режим і подальшу підтримку України з боку ЄС ZAXID.NET поговорив з головою представництва Євросоюзу в Україні Яном Томбінським.
Cьогодні у Люксембурзі міністри закордонних справ ЄС заслухають «Мирний план» Порошенка щодо вирішення кризи на сході нашої країни. Але ми бачимо, що терористи не припиняють вогонь. Як, на вашу думку, має діяти президент України у випадку, якщо його мирний план не спрацює?
Зараз над цим працюють міністри закордонних справ Євросоюзу у Люксембурзі. Важко сказати, які будуть висновки обговорення на найвищому рівні. Відомо, що вже відбулись телефонні переговори європейських і американських політиків як з російською, так і з українською стороною для того, аби знайти якесь рішення, зупинити цей негативний сценарій, щоб в Україні не гинули люди.
Сьогодні там доповідатиме пан Клімкін (міністр закордонних справ України, - ред.), він говоритиме про ситуацію в Україні. Говоритиме не стільки про Мирний план, як про наміри українського уряду з питань конституційної реформи, децентралізації влади, делегування повноважень на регіональному та місцевому рівнях, особливо щодо Донбасу та східних регіонів України, і що зробити у цьому контексті, аби припинити кровопролиття.
Якими будуть подальші кроки Євросоюзу для того, аби допомогти вирішити українську кризу?
Подальші дії Європи – це підписання угоди про асоціацію з Україною 27 червня у Брюсселі. Після того буде обговорення імплементації угоди, можливо і у тристоронньому порядку – за участі України, ЄС та Росії, – бо таке було бажання і зараз є політичний запит на обговорення саме у такому форматі. Все, що у цьому напрямку робить ЄС було відкрито, прозоро, Євросоюз не має жодних секретних умов чи планів щодо угоди про асоціацію.
Також ЄС планує організовувати зустрічі із донорами, які готові допомогти Україні з реформами, аби пройти цей дуже складний період. Ми пропонуватимемо й експертну допомогу, політичну допомогу, і це все кожного дня стоїть на порядку денному на всіх зустрічах на міжнародному рівні з українською стороною.
Чи може вплинути російська сторона на процес підписання економічної частини угоди про асоціацію з Україною?
Угода про асоціацію з Україною буде підписана, і це суверенне рішення країн ЄС та України. З третьою стороною ми готові обговорювати економічний шлях імплементації умов угоди, а не її підписання. Це є питання вирішене, воно обговорювалось впродовж останніх 5-6 років з Україною. Не можна зараз говорити про якісь умови третьої сторони, тим більше не обґрунтовані цифрами чи розрахунками, які могли би зараз змінити рішення щодо підписання угоди про асоціацію з Україною.
Європейські країни мають досвід роботи у рамках зони вільної торгівлі паралельно з різними державами, не тільки членами ЄС. Для Росії, на мою думку, теж важливо, наскільки український ринок буде конкурентоспроможним, наскільки він буде інвестиційно привабливим. Бо конкурентоспроможність породжує модернізацію, а модернізація підприємств дає відповідний продукт споживачам. Сьогодні споживач вимогливий, він вибирає , що йому купувати, диктує свої умови ринку.
Які ваші прогнози щодо вирішення газової кризи між Україною і Росією?
Це питання торгівлі, ринкових відносин: є постачальник і споживач, і один одного потребує. До цього часу Україна була другим найбільшим споживачем російського газу після Німеччини. Як виробник, так і постачальник не може викинути цей факт зі схеми своїх економічних розрахунків. Це багато мільярдів євро чи доларів кожного року. Я думаю, немає другого рішення, ніж як домовитись.
Чи може Україна «розіграти» карту ГТС у процесі переговорів з Росією щодо газової кризи?
Я бачив проект, який український уряд запропонував парламенту щодо реформи ГТС. Як використати газотранспортну систему – це питання до України, бо це власність української держави. У нас немає якихось проектів, що з цим робити. Ми чекаємо на рішення України.
Є друга частина цих переговорів – це енергетичний пакет. Україна є частиною енергетичної карти Європи, потрібно щоб український енергетичний і газовий ринки працювали за принципами, які там записані. Я не знаю другої країни в ЄС (окрім України, – ред.), якій би енергетична система чи газовий бізнес не давали би прибуток до бюджету, а ще й генерували б дефіцит.
Це треба поставити на нормальні економічні принципи. Не може бути країни, в якій не діють економічні правила. Для чого це, я не розумію.
Скільки часу знадобиться для ратифікації угоди про асоціацію після її підписання?
З боку Європейського союзу немає проблем , але я не бачу причин підписувати тимчасове застосування угоди про асоціацію, який ми використовуємо, коли є причини затримки ратифікації. Тимчасове застосування діє у перші два місяці з того дня, як документи передають на ратифікацію до парламенту і це дуже стислі терміни.
У вашому випадку, питання про швидку ратифікацію – це питання до українських депутатів, до Верховної Ради. Тільки Україні вирішувати, що буде перше – перевибори до парламенту чи ратифікація угоди про асоціацію.
Чи залишаєтесь ви оптимістом щодо запровадження безвізового режиму для України ще до кінця цього року?
Таким були мої думки. Зараз ми перейшли до другої фази запровадження безвізового режиму – адміністративної. Ми мусимо бачити, як реалізовується перехід на біометричні паспорти, яким чином Україна займатиметься захистом персональних даних. Ми маємо знати, що українською стороною буде дотримано усіх цих процедур. І знову ж таки, все залежить від вашого уряду. Ми готові до завершення цього процесу.
У чому причини затримки підписання угоди про відкрите небо, яку ЄС переносить уже втретє?
Причина особлива, але не має нічого спільного з Україною. Там виникли питання про записування даних про Гібралтар між Іспанією і Великобританією. І там немає жодного політичного підтексту щодо України.