Між ними існує ціла низка зв’язуючих ланок – релігійних, етнічних, історичних тощо. Так, Україна, на території якої до Другої світової війни проживала найбільша єврейська спільнота в Європі, для Ізраїлю у певний історичний момент стала колискою єврейської культури та країною походження видатних єврейських діячів мистецтва, релігії та політики.
В свою чергу у нас наразі працюють потужні центри та представництва єврейської громади. Завдяки меценатам, що опікуються ними, реалізовуються тисячі спільних проєктів. Найбільш потужні організації розташовані у місті Дніпро. З керівниками провідних фондів та представництв єврейської громади ми вирішили поспілкуватись про перспективи співпраці між двома країнами, а також про те, чому ізраїльські інвестори дуже обережно підходять до питання великих інвестицій в українську індустрію.
Перший з них – Артур Золотаревський. Він вже багато років є членом Опікунської Ради Єврейської Громади м. Дніпро та Президентом фонду «Шиурей Тора Любавич». Його внесок в розвиток та зміцнення відносин між Україною та Ізраїлем важко переоцінити. Адже він фактично започаткував спільні з посольством освітні програми для дітей та молоді в Україні, відкрив фонд та почав опікуватись питаннями єврейської громади у місті.
– Україна та Ізраїль відзначать 30-річчя дипломатичних відносин. Як вони змінилися за цей період?
– Вони стали більш реалістичними. Це не просто формальні відносини – вони дуже близькі, я б навіть сказав сімейні, адже ми пов'язані тісними особистими контактами між людьми. В Ізраїлі живе понад пів мільйона вихідців із України. У свою чергу, у всіх великих містах України – великі та активні єврейські громади. Навіть у період локдауну між країнами курсували по кілька рейсів на день.
– В яких напрямках наразі можливе поглиблення співпраці?
– Товарообіг між Україною та Ізраїлем об’єктивно не відповідає нашим потенціалам. Він становить близько 700 млн доларів, і це не дуже високий показник. Тоді як його потенціал – мінімум 1 млрд доларів, а при правильному підході ця цифра цілком може зростити до 2 млрд.
Україна може бути стратегічним партнером для Ізраїлю щонайменше у двох напрямах: продовольча безпека та IT-послуги. Щодо останнього – в Ізраїлі катастрофічно не вистачає фахівців.
– А чому Ізраїль зацікавлений саме в українських спеціалістах ІТ?
– Тому що це робоча сила високого класу. В Україні традиційно високий рівень навчання точним спеціальностям. До того ж у нас один часовий пояс та всього три години польоту – це набагато зручніше для роботи, ніж, наприклад, співпраця з Сінгапуром. Водночас багато фахівців хай-тек індустрії в Ізраїлі спілкується російською та користуються тими самими культурними кодами, що й українці. Ці три фактори перетворили Україну на ідеальну країну для ізраїльського аутсорсингу.
– А на які експортні товари з України є попит?
– Насамперед це сільськогосподарська продукція. Це продукти харчування, які вже представлені на ізраїльському ринку, але потребують збільшення обсягів експорту з України.
До речі, ви знаєте, що навесні 2020 року в Ізраїлі несподівано сталися перебої з постачанням курячих яєць. І врятувала тоді Україна – в екстреному порядку організували доставку яєць із українських харчових підприємств. Також це будівельні матеріали. В Ізраїлі сьогодні будівельний бум, і щороку туди приїжджає працювати приблизно тисяча будівельників із України.
– А як щодо ізраїльських технологій для України?
– Вони користуються попитом, але, на жаль, Україна не має достатньої можливості їх купувати. Тому торговий баланс між країнами наразі не рівний.
– Ізраїльські фармпрепарати точно мають в Україні великий попит. Але ця галузь не є пріоритетною для співпраці. Чому?
– Україна зацікавлена в локалізації виробництва фармпрепаратів, зокрема ізраїльських. Але це пов'язано з великими інвестиціями. І тут варто говорити про бізнес-клімат в Україні та гарантіями безпеки цих самих інвестицій – довірою до нашої судової системи та правоохоронних органів, прозорих правил для бізнесу. А з цим поки що є проблеми.
– Наскільки ефективним майданчиком є українсько-ізраїльський інноваційний саміт для вирішення цих питань та в цілому для діалогу між країнами?
– Одним з співорганізаторів цього саміту є посольство, на ньому присутні високопосадовці та представники різних спільнот. Це зручно для нетворкінгу та оцінки успіху нашої взаємодії. Також щороку на саміті ізраїльські та українські компанії знаходять компаньйонів, партнерів, клієнтів.
– Які найбільш важливі тези цьогорічного саміту були озвучені учасниками?
– Їх багато у різних сферах. Якщо казати про більш глобальні, ідеологічні напрями – це, звісно, боротьба з антисемітизмом. Тут я цілком підтримую позицію генерального директора Національної коаліції на підтримку євразійського єврейства Марка Левіна. Україна має стати офіційним членом Міжнародного альянсу пам’яті про Голокост. Це сприятиме боротьбі з групами, які розповсюджують ненависть.
Також це обговорення проєкту «Праведники мого міста», який ініціювала Єврейська конфедерація України. Він передбачає присвоєння вулицям, площам та скверам імен Праведників народів світу. І, звісно, це спільна робота щодо Меморіалу у Бабиному Яру. Він має стати найбільшим центром вивчення Голокосту.
– В Україні продовжується війна. Як щодо співпраці у сфері оборони чи реабілітації учасників АТО/ООС?
– Нещодавно відбулося пленарне засідання Спільної Українсько-Ізраїльської Комісії з питань торгівлі та економічного співробітництва. В ньому брали участь міністр оборони України Олексій Резніков та міністр у справах Єрусалима і національної спадщини Зеева Елькіна. На ньому якраз обговорювалось розширення співробітництва.
Що стосується реабілітації – ця робота ведеться постійно. Зокрема і нашою організацією у тісному співробітництві з посольством та партнерами. Є практика проведення реабілітаційно-оздоровчих сімейних таборів для вдів з дітьми, чиї чоловіки загинули, захищаючи Україну.
Такі ініціативи вже реалізовувалися у Ашкелоні. Їх головна мета – психологічна допомога та підтримка мамам з дітьми, які пережили тяжку втрату. Тому для них ми не лише організовуємо відпочинок, а й проводимо заняття з психологами.
Також значну вагу цим напрямам приділяють під час освітніх програм фонду «Шиурей Тора Любавич».
Здебільшого поділяє думки Золотаревського і головний рабин Дніпра Шмуель Каменецький. На пострадянському просторі він є одним з найбільш впливових релігійних діячів. За його сприяння в місті було відкрито єврейський центр «Менора».
Тоді в урочистому заході взяли участь Голова Єврейської спілки Ігор Коломойський та голова дніпровської єврейської громади Генадій Боголюбов. Останньому, до речі, належить сама ідея будівництва такого міжнародного центру.
За словами Каменецького, відносини між Україною та Ізраїлем дуже змінились за останні роки. І Дніпро – яскравий індикатор якості цих змін. Адже саме в цьому місті знаходиться найпотужніша єврейська громада – до її складу входить понад 50 тисяч людей.
Завдяки багатьом з них комунікації між двома країнами з часом лише покращуються. Це підтверджує і посол Ізраїлю в Україні Міхаєль Бродський.
Під час одного зі своїх публічних виступів у Дніпрі, Бродський зазначив, що Україну та Ізраїль поєднує не лише сучасне, а і майбутнє, а про амбітні ініціативи єврейської громади міста Дніпро знає багато людей у Ізраїлі. Але це не межа, контакти в культурній та бізнес сферах мають розвиватися і посольство готове всіляко цьому сприяти.
Вагомою складовою цього розвитку є і позиція влада, яка змінилась в останні роки. Про це свідчать численні законодавчі, дипломатичні та політичні ініціативи.
Зокрема нещодавно Верховна Рада ухвалила Закон «Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні», уряд прийняв низку нормативних актів щодо поглиблення співпраці між країнами, а президент Зеленський під час Kyiv Jewish Forum українсько-ізраїльські відносини окреслив фразою «Здається, ми знайомі все життя». Він запевнив всіх учасників, що українська влада докладатиме максимум зусиль, аби в майбутньому бізнес приймав більш активну участь в інвестуванні українських проєктів, почувався захищеним та долучався до створення в Україні потужного ІТ-хабу.
Зі свого боку засновник форуму Kyiv Jewish Forum та президент Єврейської конфедерації України й віцепрезидент Всесвітнього Єврейського Конгресу Борис Ложкін вважає, що Україна має не лише створювати для ізраїльського бізнесу гідний інвестиційний клімат, а й запозичувати технологічні напрацювання та наукові розробки, що мають величезний потенціал у різних сферах життя. Адже досвід Ізраїлю як стартап-нації №1 у світі безцінний. Президент ЄКУ також вважає, що зв'язки між українцями та євреями набагато тісніші й виходять далеко за межі 30-річного відрізка.
Загалом політики, бізнесмени, релігійні діячі та дипломати єдині у думці, що Ізраїль та України мають величезний потенціал співпраці, а його результат сприятиме розвитку економіки та культури обох країн. Втім, аби реалізувати його не достатньо лише публічних заяв з боку представників влади, потрібна реальна політична воля та кардинальні зміни в багатьох сферах українського суспільного життя.