Євросоюз закидає Україні та Росії, а також низці інших країн створення перепон для міжнародної торгівлі, насамперед підвищення ввізних мит. Така критика міститься у щорічній доповіді Європейської Комісії, присвяченій торговельним бар'єрам, яка побачила світ за лічені дні до саміту Великої двадцятки у Санкт-Петербурзі.
Як повідомляє DW, у документі наголошено, що торік в усьому світі зросли ввізні мита. Особливо ж їх підняли у Росії, Бразилії, Аргентині, а також в Україні.
Стурбованість комісії ЄС викликало, зокрема, ухвалення Верховною Радою закону про утилізаційний збір з іномарок. Цей закон ідентичний тому, що ухвалила Держдума Росії і що став об'єктом скарги Європейського Союзу до Світової організації торгівлі.
На думку Брюсселя, запровадження цього механізму "дуже серйозно вплине на двосторонні відносини". Тому європейська сторона сподівається та очікує, що Україна зробить усе, аби цей норматив не набув чинності.
А ще, як наголошено в доповіді Єврокомісії, українські офіційні особи середньої ланки нещодавно висловили намір фінансово стимулювати покупців лише вітчизняних автомобілів. Це буде ще одним кроком, який суперечив би міжнародним торговельним правилам, вважають у Брюсселі.
Не менше непокоять європейських партнерів і останні рішення Києва щодо імпорту коксу та коксівного вугілля. Україна запровадила повну заборону імпорту коксу, а Євросоюз був традиційним головним постачальником цієї продукції. Згодом заборону замінили квотою, розмір якої "значно нижчий, ніж потрібно, зважаючи на комерційні відносини, які склалися", зазначено в доповіді.
Україна намагалася обґрунтувати ці заходи міркуваннями охорони здоров'я та захисту довкілля. "Однак не слід робити це вибірковими, дискримінаційними кроками, спрямованими лише проти імпортних продуктів", – обурюються в Єврокомісії.
Також доповідь критикує законодавчі бар'єри для імпортної продукції у секторі відновлюваної енергетики.
"Україна поки не продемонструвала своєї готовності відреагувати на стурбованість ЄС", – кажуть у Єврокомісії.
Ці та інші заходи ЄС вважає несумісними зі зобов'язаннями Києва як члена СОТ, а також з особливими відносинами, передбаченими Глибокою та всеохопною зоною вільної торгівлі (DCFTA).
Загалом доповідь присвячена діям 31 торговельного партнера ЄС. Упродовж року, що минув, з'явилось 150 нових перешкод у торгівлі - ввізних мит, субсидій для експортерів або особливих умов для вітчизняної промисловості на противагу іноземним конкурентам. Водночас лише 18 обмежувальних заходів у цей період було скасовано.
На запит DW співробітниця прес-служби єврокомісара з торгівлі Хелен Беннер повідомила, що Єврокомісія досі не подавала скарг на Україну до СОТ і не застосовувала санкцій. Однак Євросоюз, за інформацією Беннер, веде консультації з українською владою щодо скасування заходів, які обмежують торгівлю.
Нагадаємо, Закон про утилізацію автомобілів було прийнято в липні цього року, для того щоб допомогти вітчизняним виробникам, які звільняються від збору за умови виконання низки вимог закону. Закон набув чинності 1 вересня. Але поки невідомо, чи зможуть вітчизняні компанії скористатися перевагами цього закону.
На початку серпня деякі виробники заявили, що не встигають виконати вимоги закону до 1 вересня і будуть змушені платити утилізаційний збір.
Додамо, що утилізаційний збір не стосується автомобілів, ввезених до 1 вересня.