Причина сьогоднішніх проблем Греції дуже проста – життя в борг. Борг можна допускати, але коли борг росте швидше ВВП, у вас з’являються проблеми, бо потрібне обслуговування боргу. Коли світ потрясла криза, Україну – найбільше в Європі, а реакції влади не було, країна пішла тупиковою дорогою. Про це 1 липня в ефірі «Шустер Live» заявив міністр фінансів 2007-2009 років, доктор економічних наук Віктор Пинзеник.
В.Пинзеник повідомив: «На початок 2008 року борг країни був 89 млрд грн., через рік він зріс на 128 млрд грн. У 2010 рік – 114 млрд. Ми сьогодні маємо борг у 460 млрд грн. Це в п’ять разів більше, ніж було. Якщо раніше на борг Україна витрачала 2% державного бюджету, то зараз – 7%. Це той виклик, який країна мусить подолати».
«Дефолт можливий, дефолт – не можливий. Країна є в зоні ризику, але це не означає, що ми обов’язково мусимо пережити цю ситуацію. Це означає одне, як би нам приємно чи не приємно, подобалося чи не подобалося, ми маємо вирішити головну проблему – перестати жити в борг», - зазначив В. Пинзеник.
Екс-міністр фінансів додав: «Стабільне зростання економіки потребує інвестицій. Там, де звучить слово «дефолт» або є натяки на дефолт, інвестицій немає ні внутрішніх, ні зовнішніх. Для того, щоб відновити стабільність і створити інвестиційний клімат, країна приречена вирішити проблему державного боргу. І чим швидше це робити, тим простіше».
В.Пинзеник прокоментував рішення влади брати допомогу МВФ. «Я не є апологетом МВФ. Коли мова йшла про 2009 рік, я вважав, що він не зробив добру справу для країни, бо допоміг прикрити проблеми, але від того вони не зникли. МВФ, образно, – це міжнародне акціонерне товариство. Він покликаний допомогти країнам у покритті зовнішніх і внутрішніх платежів. До бюджету він взагалі не має відношення. Країни мають експорт і імпорт, у них не завжди співпадають позиції. Коли імпорт більший, виникає дірка, її не закриєш друкуванням грошей, МВФ надає так званий технічний кредит. Він дає гроші центральним банкам, в Україні це - НБУ. НБУ їх не витрачає, на відміну від бюджетів, він продає ці долари, і еквівалент у гривні отримує назад». Проте, за його словами, з 2009 року МВФ почав нову практику - давати гроші бюджету. «Ці гроші проїдаються. І як раз ця частина боргу є значно небезпечнішою, ніж та, яка утворюється з боку НБУ», - зазначив він.
В.Пинзеник підтримує експертну точку зору про те, що урядові України сьогодні варто було б відмовитися від жорсткого валютного курсу і перейти до гнучкого, щоб не було, як в Білорусії, коли довго накопичувалися проблеми, а потім сталася різка девальвація.
«Є негативні тенденції в Україні, їх можна подолати, на це треба реагувати, бо фундамент для цих процесів – негативний торговий баланс. Ця проблема є в України. Але це не означає, що все закінчиться девальвацією. Однією з причин девальвації національної валюти у 2008 році був фіксований обмінний курс. В Європі ставки по долару були 4%, в Україні на гривню – 15%. Проста операція – переведіть долар в гривню, отримаєте 15%. Фіксований курс дає таку ж дохідність в доларах. Це призвело до величезного притоку спекулятивного капіталу. Він небезпечний тим, що короткий. Він легко зайшов, і легко піде. Потім цей спекулятивний капітал наповнювався за ставками імпортних товарів, і розплата за це трапилася в 2008 році, – прокоментував В. Пинзеник. - Україна мусить відійти від фіксованого курсу. Курс має плавати. Це не означає, що, наприклад, завтра курс має бути 10. На мій погляд, правильна позиція, країна має мати плаваючий курс».