«Україна стане швидше тримовною, ніж одномовною, якщо третя мова буде англійська», - вважає історик Ярослав Грицак.
«Бо що є англійська мова? Англійська мова вже є мова-статус і мова включення у зовнішній світ. Ми розуміємо, що російська мова цих функцій не виконує. Російська мова – це мова тільки на певний простір, і цей простір не є найкращий, не є найбільш цивілізований, це не простір наукових проривів», – наголосив Ярослав Грицак в інтерв’ю Радіо Свобода.
«Насправді той, хто зараз хоче робити кар’єру, той, хто хоче кращого майбутнього для своїх дітей, має вчити англійську мову. Це є просто спосіб включення у зовнішній світ. В цьому сенсі, якщо навести паралелі, для України це теж є включення в зовнішній світ», – вважає історик.
На думку Я. Грицака, проблема України в тому, що всі політики наші здебільшого є провінціальними політиками. Вони не можуть включити Україну в зовнішній світ.
«Розуміння, що Україна не є сама по собі, а є частиною зовнішньої великої історії, дозволяє побачити, що насправді ситуація в Україні не є унікальна, що багато народів через подібне пройшли. Є такі добрі слова Кіплінга «What should they know of England who only England know?» – або, по-іншому, «ті не знають Англію, хто знає тільки Англію». Проблема України в тому, що всі політики наші здебільшого є провінціальними політиками. Вони думають в рамках провінції, вони не можуть включити Україну в зовнішній світ. Нам треба виховати покоління, які зможуть нормально сприймати й розуміти Україну як частину великого зовнішнього світу», – зазначив Я.Грицак.
«Україна завше є слабка і буде слабка, поки все розуміння України зводиться до самої України. Бо це свідома політика, зокрема, Радянського Союзу, Російської імперії – відділити Україну від світу, особливо від заходу. Україна тільки тоді сильна, коли відчуває себе частиною зовнішнього світу, коли ми починаємо розуміти, що Україна є більша за Україну. Це почуття маємо формувати в молоді й це легко робити, бо таке бачення вже формує інтернет.
Зараз ми маємо перше покоління в Україні, яке насправді є глобальним. Наші діти – уже члени глобального середовища. Вони мають на своєму «Фейсбуку», «Контакті» чи «Однокласниках» друзів всюди – в цілому світі. І ці друзі за своїми цінностями є набагато ближчими до сучасного поляка, француза чи іспанця, ніж до наших старших українців. Тому тут можна успішно працювати, але заважає той самий брак стратегій», – наголосив Я.Грицак.
Нагадаємо, 3 липня Рада прийняла закон «Про засади державної мовної політики», що передбачає встановлення офіційного використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади.
Водночас у багатьох країнах розпочалися акції протесту. У Литві на захист української мови стали депутати. Схожа акція відбулась в Парижі. Українці Австралії виступили із вимогою відставки нардепів за мовний закон. А також своє невдоволення «мовним законом» висловила діаспора інших країн.