«Сьогодні розмова почалася з того, що Радянський Союз був країною, де читали найбільше. Один з найважливіших моментів, можливо, навіть унікальний, який був, і до якого зараз звертаються країни Європи, розуміючи суть того, що відбувалося свого часу у Радянському Союзі, - радянська влада культивувала, ідеалізувала культ книги. Книга була всім, що давало людині інтелектуальний ріст, моральний, професійний, кар’єрний. Вона апріорі була присутня у житті кожної дитини. Більше того, держава зобов’язувала батьків, школу, вищі навчальні заклади культивувати це», - зазначив 17 вересня під час круглого столу «Книжкові ринки України та Росії в соціальному аспекті», що відбувається в межах ХVІІ Форуму видавців у Львові президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін.
О.Афонін заявив: "Після 1991 року відбулося абсолютне абстрагування від поняття "держава". У нас залишилося одне – влада. Влада, яка бачить себе, але не бачить народу. Їй сьогодні, все одно, що з цим народом буде відбуватися. Це відчувається абсолютно чітко протягом усієї цієї двадцятирічної історії. За ці роки не було жодного документу, який намагався сформулювати саме поняття "читання". Не було жодної реальної соціальної програми в цьому напрямі, хоча було прийнято 12 програм за різних президентів і урядів".
Президент УАВК поділився враженням щодо стану справ в інших країнах: "У Німеччині 20 програм підтримки читання, орієнтованих на дітей від наймолодшого віку до двадцятирічних. Те ж є в Англії. Те ж є у США. Міські бібліотеки отримують від мерії із центрального бюджету США суми в межах 100-120 млн дол., з яких 2/3 скеровується на популяризацію читання. Я бачив позаторік під час стажування величезні гори постерів, на яких зображений Шварценеггер з книжкою, Мадонна з книжкою. Культ книги повертається".
За його словами, людина, що читає, завжди буде стояти вище у своєму інтелектуальному розвитку, творчому, соціальному від тієї, яка не читає. "Сьогодні не підкреслюється залежність стилю життя, рівня матеріальної забезпеченості від культурного і кар’єрного росту, який гарантується книгою, хоча вона продовжує виконувати цю роботу. Але з суспільства ця ідея пішла, вона у нас не культивується, – прокоментував О.Афонін – Проте я думаю, що прийде час, і досить скоро, коли ми зрозуміємо, що ми не здатні рухатися вперед, ми будемо топтатися на місці. Сьогодні, особливо в Україні, приходить розуміння, що двадцять років відбувалося доїдання створеного не сьогоднішнім суспільством і не нинішніми владою, а того, що залишилося від радянських часів. Невідворотно прийде розуміння, що треба створювати, а створювати без книги не можна. Ми невідворотно будемо змушені повернутися до людини моральної, яку без книги виховати неможливо".