Україна виплатить 18 тис. євро чотирьом переселенкам, які не змогли проголосувати на виборах

Відповідне рішення у справі «Селігененко та інші проти України» ухвалив Європейський суд з прав людини

14:36, 21 жовтня 2021

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав відмову у праві проголосувати на місцевих виборах у 2015 році переселенкам із тимчасово окупованого Криму та Донбасу дискримінацією та порушенням Європейської конвенції з прав людини. Відповідне рішення суд ухвалив у справі «Селігененко та інші проти України», повідомляє «Укрінформ».

Мова йде про Олександру Селігененко, Анастасію Мартиновську з Севастополя, Дарʼю Свиридову з Ялти та Євгенію Терехову з Донбасу, які не змогли проголосувати на місцевих виборах у 2015 році, попри те, що вони тоді вже постійно жили в Києві й отримали статус внутрішньо переміщених осіб.

Після цього заявниці подали адміністративні позови у відповідні суди Києва з вимогою включити їх у списки виборців. Однак суди першої інстанції постановили, що право голосу на місцевих виборах в Україні надано громадянам, які «належали» до своїх місцевих громад і проживали у відповідних виборчих округах. Це місце проживання повинно було бути вказано в їхніх паспортах. Але у заявниць воно було вказано лише у довідках про взяття на облік ВПО, без реєстрації у паспорті. Заявниці мали зареєстроване місце проживання у Криму та Донецьку, тому вони не могли взяти участь у місцевих виборах в Києві, йдеться у повідомленні.

Рішення судів першої інстанції підтримав апеляційний суд.

У сьогоднішньому рішенні ЄСПЛ одноголосно ухвалив, що мало місце порушення статті 1 Першого протоколу № 12 (загальна заборона дискримінації) Європейської конвенції з прав людини.

Суд вважає, що влада не взяла до уваги особливості становища заявниць як внутрішньо переміщених осіб і дискримінувала їх при реалізації їхніх прав голосувати на місцевих виборах. Суд встановив, що заявниці, як внутрішньо переміщені особи, перебували в зовсім іншому становищі порівняно з іншими громадянами, що проживали за своїм місцем реєстрації, та іншими групами населення, які могли повернутися до місця проживання в іншому місці і проголосувати. Крім того, відповідно до тогочасного законодавства, заявниці ризикували втратити статус внутрішньо переміщених осіб, якби вони змінили місце проживання.

Як зазначається у рішенні суду, що хоч заявниці і проживали в Києві близько року або більше, вони платили місцеві податки та користувалися місцевими послугами, тому були зацікавлені в результаті виборів.

За рішенням суду, Україна повинна виплатити кожній заявниці по 4,5 тис. євро як компенсацію моральної шкоди.

Як пише «Крим.Реалії» з посиланням на адвоката Сергія Зайця, який представляв інтереси жінок у ЄСПЛ, це перша справа, що стосується становища ВПО в країні, і це одне з нечисленних рішень ЄСПЛ щодо прав тимчасово переміщених осіб в Україні.

«Це справа про перемогу над дискримінацією. Сам факт звернення до ЄСПЛ вплинув на рішення проблеми. Саме на цю скаргу систематично посилалися представники Ради Європи при просуванні змін на зустрічах із українськими чиновниками. Зрештою, при ухваленні Виборчого кодексу інтереси ВПО були враховані, і під час попередніх місцевих виборів усі охочі вже мали можливість проголосувати», – заявив Сергій Заєць.

Росія анексувала Крим у 2014 році, після цього розпочався збройний конфлікт на Донбасі. Україна і Захід звинувачують Росію в збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».