Хочемо щоб більше не кидали гранати біля парламенту? Тоді лише чесним слідством не обійтись. Україні потрібні нові «посадки». В країні є гострий запит на справедливість, який, розбиваючись об стару судову систему, породжує популярних Робін-Гудів/Швондєрів (виберіть на свій смак), які готові встановлювати справедливість на власний розсуд. Але тут і негайно.
Держава повинна їх випередити. І саму тому Україні потрібні «посадки». Корупціонери та інші негідники мають сидіти. І ЇХ МАЄ БУТИ БАГАТО. Від Генпрокуратури і міліції реформи залежать не менше, ніж від мінекономіки. Так, чимало справ порушено і ніби передано до суду. Але цього мало. Кількість цих справ має хоча би трохи відповідати тому місцю у рейтингу корупції, який посідає Україна. У результаті гучні «посадки»: 1) демонструватимуть людям, що справедливість в суспільстві є; 2) будуть радо вітатися Заході як доказ боротьби з корупцією; 3) заспокоять деяких олігархів, які хочуть «качнути» систему і переграти все, як було до Майдану…
І останнє, щоби не бути звинуваченим у кровожерливості, скажу, що усякі реформи завжди супроводжуються «посадками». Стара система завжди пручається, живе за старими правилами і прагне реваншу. І вибір тут простий. Або зараз сядуть негідники, або, згодом, негідники повернуться і сядуть інші - ті, хто не встиг посадити негідників.