Десятки українських науковців, журналістів, письменників і перекладачів закликали Верховну Раду України «скористатися історичним шансом» та ухвалити оновлений законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної» № 5670Д. Відповідне відкрите звернення розміщено в інтернеті у низці спільнот та на відповідних профільних сайтах.
Автори та підписанти звернення наголосили, що цей законопроект спрямовано на реалізацію вимоги статті 10 Конституції, в якій йдеться, що «Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України» – вимоги, невиконання якої вже призвело до тяжких наслідків, у т. ч. сприяло російській збройній агресії в Криму й на Сході України і далі загрожує незалежності й цілісності держави.
Автори звернення також додали, що співавторами оновленого законопроекту стали 76 народних депутатів, що «свідчить про зростаюче усвідомлення важливості цього питання».
«Доопрацьований комітетом законопроект підписали представники 6 фракцій та позафракційні, у т. ч. більшість співавторів трьох попередніх законопроектів про українську мову. Це дозволяє звести до мінімуму політичні спекуляції і міжпартійну конкуренцію при розгляді питання державної ваги», – констатували автори звернення.
Вони наголосили, що законопроект гарантує кожному право на отримання інформації та послуг українською мовою в усіх публічних сферах, передбачає дієву систему контролю і санкції за порушення і скасовує одіозний закон Ківалова-Колесніченка.
«Водночас проект не спрямований проти жодних мов чи національних меншин. Це системний якісний документ, що базується на найкращих взірцях європейського мовного законодавства і відповідає викликам часу», – йдеться у зверненні.
Автори звернення також апелюють до даних соціології, котрі «виразно свідчать про підтримку ключових положень законопроекту більшістю громадян України».
«Наприклад, під час всеукраїнського опитування Київського міжнародного інституту соціології (травень 2017) 64% респондентів відповіли, що держава має підтримувати насамперед українську мову, 19% – всі мови однаковою мірою, 2% – російську мову. 61% опитаних вважають завданням державної мовної політики сприяти поширенню української мови в усіх сферах життя. 68% вважають, що документація в державних закладах має вестися лише українською мовою, 59% підтримують українську як єдину мову спілкування в установах, 54% вважають, що у торгівлі та сфері послуг на звернення українською мають завжди відповідати українською», – навели автори звернення дані соціологів.
«Ми закликаємо Верховну Раду України скористатися історичним шансом і виконати свій обов’язок – невідкладно прийняти законопроект 5670д «Про забезпечення функціонування української мови як державної» за основу, і після можливого внесення конструктивних поправок – прийняти його в цілому. Закликаємо президента, голову Верховної Ради, членів уряду, всі політичні сили й громадські об’єднання, які розуміють вагу питання, кожного народного депутата і кожного відповідального громадянина відкинути зовнішній тиск і необґрунтовані упередження і разом підтримати закон про українську мову як важливий крок на шляху національної єдності і державного розвитку України», – закликали автори звернення, повний текст якого подаємо нижче:
НЕВІДКЛАДНО ПРИЙНЯТИ ЗАКОН ПРО УКРАЇНСЬКУ МОВУ
відкрите звернення
19.06.2017р.
Реєстрація у Верховній Раді оновленого законопроекту №5670д «Про забезпечення функціонування української мови як державної» дає Україні реальний шанс побудувати цілісну систему розвитку, захисту і підтримки української мови.
Цей законопроект спрямовано на реалізацію вимоги статті 10 Конституції: «Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». Вимоги, невиконання якої вже призвело до тяжких наслідків, у т.ч. сприяло російській збройній агресії в Криму й на Сході України і далі загрожує незалежності й цілісності держави.
Українська мова є не просто засобом спілкування чи надбанням культури. Це важливий елемент конституційного ладу, фактор державної єдності й національної безпеки.
Прийняти закон про статус української мови – нагальний обов’язок парламенту.
Той факт, що законопроект №5670д підтриманий комітетом з питань культури й духовності, а його співавторами стали аж 76 народних депутатів, свідчить про зростаюче усвідомлення важливості цього питання. Доопрацьований комітетом законопроект підписали представники 6 фракцій та позафракційні, у т.ч. більшість співавторів трьох попередніх законопроектів про українську мову. Це дозволяє звести до мінімуму політичні спекуляції і міжпартійну конкуренцію при розгляді питання державної ваги.
У громадському й експертному середовищі склався широкий консенсус навколо законопроекту 5670, який ліг в основу допрацьованого законопроекту 5670д. Прийняття цього закону підтримали у своїх листах, заявах і зверненнях понад 70 всеукраїнських і сотні місцевих громадських організацій, вчені ради Києво-Могилянської академії, Київського національного університету, Львівського національного університету, інші наукові й академічні установи, Міністерство культури, Міністерство науки й освіти, Міністерство молоді та спорту, Держкомтелерадіо, громадські та культурні діячі.
Законопроект гарантує кожному право на отримання інформації та послуг українською мовою в усіх публічних сферах, передбачає дієву систему контролю і санкції за порушення, скасовує одіозний закон Ківалова-Колесніченка. Водночас проект не спрямований проти жодних мов чи національних меншин. Це системний якісний документ, що базується на найкращих взірцях європейського мовного законодавства і відповідає викликам часу.
Нав’язувана українському політикуму теза, що закон про державну мову буцімто призведе до протистоянь у суспільстві, є безпідставною. Дані соціології виразно свідчать про підтримку ключових положень законопроекту більшістю громадян України.
Наприклад, під час всеукраїнського опитування Київського міжнародного інституту соціології (травень 2017) 64% респондентів відповіли, що держава має підтримувати насамперед українську мову, 19% - «всі мови однаковою мірою», 2% - російську мову.
61% вважає завданням державної мовної політики «сприяти поширенню української мови в усіх сферах життя».
68% вважає, що документація в державних закладах має вестися лише українською мовою, 59% підтримують українську як єдину мову спілкування в установах, 54% вважають, що у торгівлі та сфері послуг на звернення українською мають завжди відповідати українською.
Існує не лише нагальна необхідність, але й усі передумови для прийняття доленосного закону.
Ми закликаємо Верховну Раду України скористатися історичним шансом і виконати свій обов’язок – невідкладно прийняти законопроект 5670д «Про забезпечення функціонування української мови як державної» за основу, і після можливого внесення конструктивних поправок – прийняти його в цілому.
Закликаємо Президента, Голову Верховної Ради, членів Уряду, всі політичні сили й громадські об’єднання, які розуміють вагу питання, кожного народного депутата і кожного відповідального громадянина відкинути зовнішній тиск і необґрунтовані упередження і разом підтримати закон про українську мову як важливий крок на шляху національної єдності і державного розвитку України.
Олександр Авраменко, мовознавець, педагог, теле- й радіоведучий
Богдан Ажнюк, директор інституту мовознавства НАН України
Аліна Акуленко, головний редактор редакції суспільно-політичних програм Українського радіо
Іван Андрусяк, поет, письменник, перекладач
Геннадій Афанасьєв, громадський активіст, колишній в’язень Кремля
Мирослава Барчук, телеведуча
Михайло Басараб, політолог
Олександр Борисенко, журналіст
Володимир Василенко, доктор юридичних наук, професор, надзвичайний і повноважний посол України
Юрій Винничук, письменник, журналіст, редактор
Ірма Вітовська, заслужена артистка України
Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті
Віктор Генералюк, Об’єднання студіюючої молоді «Зарево»
Юрій Гнаткевич, Центр національного відродження ім.Є.Чикаленка
Павло Гриценко, професор, директор Інституту української мови НАН України
Роман Головенко, керівник правових проектів Інститут масової інформації
Анатолій Дністровий, письменник, художник
Іван Драч, поет, герой України, лауреат Національної премії ім.Т.Шевченка
Отар Довженко, журналіст
Микола Жулинський, літературознавець, академік НАН України, директор Інституту літератури ім.Т.Шевченка НАН України
Арсен Зінченко, заступник директора НДІ українознавства НАН України
Олександр Іванов, ініціатива «Переходь на українську»
Олена Івановська, професор КНУ ім.Т.Шевченка
Олександр Ірванець, поет, перекладач
Сергій Квіт, літературознавець, журналіст, професор Національного університету «Києво-Могилянська Академія»
Владислав Кириченко, засновник видавництва «Наш формат»
Олексій Кляшторний, БО «Фонд оборони України»
Іванна Кобєлєва, ініціатива «Дріжджі»
Максим Кобєлєв, Портал мовної політки
Ігор Козуб, Волонтерське об’єднання учасників Майдану та бойових дій
Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ
Сергій Кузан, ГО «Вільні люди»
Іван Леньо, музикант, лідер гурту «Kozak system»
Святослав Літинський, ГО «Незалежні»
Іван Лозовий, громадська ініціативи «юЕй мова»
Ростислав Лужецький, художник
Іван Малкович, поет, видавець, засновник видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га», лауреат Національної премії ім.Т.Шевченка
Юрій Макаров, журналіст
Тарас Марусик, заступник голови Коордради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя при Міністерстві культури України
Лариса Масенко, соціолінгвістка, докторка філологічних наук, професор Національного університету «Києво-Могилянська Академія»
Олександра Матвійчук, правозахисниця
Роман Матис, ініціатива захисту прав україномовних «И так поймут!»
Дзвінка Матіяш, письменниця
Аліна Михайлова, волонтерка «Армії-SOS», парамедик батальйону «Госпітальєри»
Павло Мовчан, голова Всеукраїнського товариства «Просвіта», лауреат Національної премії імені Т.Шевченка
Міхаель Мозер, професор мовознавства Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів
Сергій Оснач, член Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при Держкіно
Світлана Остапа, журналістка
Сергій Пантюк, видавець, поет, письменник
Дмитро Павличко, поет, перекладач, Герой України, лауреат Національної премії ім.Т.Шевченка
Світлана Пиркало, письменниця
Ярослав Підгора-Гвяздовський, кінокритик
Світлана Поваляєва, письменниця
Павло Подобєд, благодійний фонд «Героїка»
Віталій Портников, журналіст, політолог
Максим Потапчук, фундація Liberi Liberati
Євген Репетько, громадський діяч
Віктор Рог, головний радактор газети «Шлях перемоги»
Анастасія Розлуцька, Безкоштовні курси української мови
Анжеліка Рудницька, співачка, телеведуча, художниця
Мар’яна Савка, письменниця, видавчиня
Ольга Сало, Центр досліджень визвольного руху
Дмитро Сінченко, Асоціація політичних наук
Олена Сінченко, Центр української політики «Ексампей»
Олег Слабоспицький, Громадський сектор Євромайдану
Іван Спринський, ГО «Рабів до раю не пускають»
Валерій Суботін, творче об’єднання «Музичний батальйон»
Віктор Таран, центр «Ейдос»
Надія Трач, мовознавець
Соломія Фаріон, Молодіжний націоналістичний конгрес
Сергій Фоменко, співак, композитор, заслужений артист України, лідер гурту «Мандри»
Катерина Чепура, Громадянський рух «Відсіч»
Ярина Чорногуз, ініціатива «Мовомарафон»
Тарас Шамайда, рух «Простір свободи»
Юрій Шевчук, мовознавець, журналіст, викладач Колумбійського університету
Надія Шелестак, ГО «Варта 700»
Василь Шкляр, письменник, лауреат Національної премії ім.Т.Шевченка
Андрій Щекун, Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім»
Ярослав Юрчишин, співголова Ради Реанімаційного пакету реформ
Андрій Юсов, Школа відповідальної політики
Це звернення також можна прочитати на порталі мовної політики та у Facebook.
Текст законопроекту «Про забезпечення функціонування української мови як державної» можна прочитати на сайті Верховної Ради.