Українське законодавство мало сприяє захисту вітчизняного товаровиробника після вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ) та парафування Угоди про зону вільної торгівлі. Про це під час слухань з технічного регулювання заявила лідер партії «Україна – Вперед!», голова парламентського Комітету з питань регуляторної та промислової політики і підприємництва Наталія Королевська.
«Ми для себе ставимо три головні завдання щодо захисту вітчизняного товаровиробника. Перше – технічне регулювання має бути стимулом для створення конкурентоспроможної продукції в Україні. Ми повинні зробити все, щоб регламенти та стандарти, що застосовуються в Україну, дозволили б нашим товаровиробникам завойовувати європейські та світові ринки», – зазначила вона.
Другим завданням, на думку Наталії Королевської, є необхідність захисту наших традиційних ринків збуту. «40% нашого експорту – це країни Митного союзу. Але сьогодні в ньому розробляються свої технічні стандарти та регламенти. І приклад «сирної війни» з Росією продемонстрував, що наша продукція не адаптована до стандартів Митного союзу, і тим самим наш товаровиробник втрачає можливість мати додатковий ринок збуту. І третє завдання – захист внутрішнього ринку від неякісної продукції. Ми повинні домогтися якісних і, разом з тим, безпечних товарів для наших споживачів», – підкреслила політик.
Як повідомив заступник міністра економічного розвитку та торгівлі України Володимир Павленко, в Україні розроблений законопроект щодо створення Національного органу стандартизації, який не буде органом влади та матиме права приймати стандарти. Крім того, за його словами, до кінця року на розгляд Верховної Ради буде внесено нову редакцію закону щодо стандартизації. «В 2012 році мають бути прийняті не менше як 3 тисячі національних стандартів, гармонізованих із міжнародними та європейськими. Складність полягає в тому, що для прийняття цих документів традиційними методами не вистачить ані бюджетних коштів, ані людських ресурсів, ані часу», – сказав він.
У свою чергу радник з правових питань проекту «Міжнародної фінансової корпорації «Інвестиційний клімат в Україні» Сергій Глущенко зазначив, що система технічного регулювання при вмілому використанні здатна сприяти зростанню економіки, зростанню експорту та впровадженню інновацій. При невмілому використанні дана система здатна діяти навпаки. «На жаль, в Україні має місце саме така ситуація, тому що у нас де-факто вимагають відповідати стандартам або технічним умовам. При цьому жодна технологія, жоден новий продукт не може бути виведений на український ринок без застосування дорогих процедур», – підкреслив експерт.
Компромісним, на думку Директора Ліги виробників харчових продуктів Геннадія Кузнєцова, може стати принцип еквівалентності вимог. «У світі зараз існує тенденція, щодо харчових продуктів, коли країни домовляються про те, що їх заходи контролю або регулювання є еквівалентними. Вони не мають бути однаковими, але вони вирішують приблизно однакові питання. Це більш політичне рішення, але воно може бути. В такому випадку це дозволить вільному руху продукції між Митним союзом і Україною», – запропонував він.
Підсумовуючи думки, висловлені учасниками круглого столу, Наталія Королевська запропонувала створити Координаційний центр, що займався би моніторингом ухвалених законодавчих змін у сфері технічного регулювання та став би майданчиком для дискусій між експертами та представниками влади. «Ми можемо довго сперечатись на тему, чи потрібна сертифікація води, риби та алкогольних напоїв. Проте потрібно зважити усі ризики і можливі загрози та ухвалити вже політичне рішення», – сказала голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва.