На моє глибоке переконання, з терористами можлива лише єдина розмова – фізичне знищення. І якщо ми сідаємо за стіл перемовин з ворогом, то автоматично стаємо співучасниками злочину. Торгівлі на крові в нашій країні не може існувати навіть попри суттєві економічні перешкоди, бо саме людські життя мають бути в пріоритеті, а не гроші та зиск…
Чиновники мали три роки, щоб напрацювати схему відмови від торгівлі з окупованими територіями, втім жодного кроку так і не зробили. На жаль… Як результат, українська влада цинічно веде перемовини з терористами, торгує з ними… Лише від цієї думки душа переповнюється злістю…
Розгін блокади у Кривому Торці - це чергова провокація українських силових органів. Аби виправдати свої вчинки у владі намагаються в негативному світлі подати учасників блокади, мовляв там були засудженні, ті, які користувалися незаконно зброєю. Але впевнений, що ці люди мали дійсно єдину мету – донести до влади абсурдність її дій.
Настрої українців очевидні – ніякої торгівлі з терористами, але чомусь ця влада цього не розуміє… Адже згідно з правовим обґрунтуванням лінія фронту передбачає ізоляцію окупованої ворогом території, а відтак умовні кордони не можуть перетинати певні особи з метою ведення торговельної діяльності.
Наголошую, що блокувальники діють в умовах крайньої необхідності і відповідно до статті 39 Кримінального Кодексу України не є злочином заподіяння шкоди правоохоронним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку у конкретній ситуації не можна усунути іншими засобами.
Блокада торгівлі з ОРДЛО виявила низку проблем так званої «оновленої» влади, які навіть не намагалися вирішити. Зокрема, всі крапки на «і» міг би розставити Закон про тимчасово окуповані території – він необхідний країні вже три роки та чомусь у владі його наразі відклали у довгу шухляду. Прийнявши цей Закон, ми одразу ж вирішили б питання блокади, оскільки торгівля з окупованими територіями була би юридично заборонена. А на місці українських добровольців стояли би правоохоронці…
В день українського добровольця вітаю усіх, хто власною жертовністю, відвагою та патріотизмом відстоює інтереси Держави, і блокадними рухами також. Лише важливо пам’ятати, щоб ці дії мали вплив на українських чиновників у прийнятті правильних рішень, а не ставали черговою телевізійною картинкою для російської пропаганди.
Не маємо права нині пробачити владі низку її помилок, не повинні про це забувати. Якщо нинішні чиновники байдужі до національних інтересів, то ми, українці, повинні їх захистити.