В Україні хочуть зобов'язати підприємців відповідати за тару. Законопроект «Про упаковку та відходи упаковки», який передбачає запровадження розширеної відповідальності виробника та роздільне збирання і переробку відходів упаковки, було рекомендовано до першого читання. Відтак, якщо законопроект приймуть, підприємства будуть зацікавлені в тому аби 35% їхньої тари було перероблено, утилізовано або використано повторно. Інакше, компаніям доведеться сплатити штраф. Зараз в Україні переробляють близько 12-14 % усіх твердих відходів. Решта – закінчують свій недовгий вік на сміттєзвалищі. Водночас, підприємства, які займаються переробкою, завантажені не повністю.
Є компанії, які збирають та переробляють тару, але це радше ініціатива самих підприємств. Зокрема, виробники пива зацікавлені, аби скляні пляшки повертались на заводи.
«Для нас – це шлях, щоб зменшити витрати на скляну пляшку. Для того. щоб мати керовані потоки і тару, яка вже пройшла попереднє сортування і очищення», – каже директор пивзаводу Олексій Олійнічук.
Завдяки компаніям-посередникам на завод повертається більше половини пляшок. Вони уже помиті та посортовані. На пивзаводі кажуть, що виграють від цього всі: люди, які здають тару, підприємці, які її приймають та й довкілля страждає менше.
Та більшість виробників тарою не надто переймається. Та й мешканці не обтяжують себе сортуванням сміття. А підприємства, якій мали б займатись переробкою, не поспішають співпрацювати з перевізниками.
«Найбільше сортують, все ж таки, пластик. На жаль, скло майже не сортують, що є дуже негативним, адже воно займає достатньо велику частину ТПВ. І лише 30% з того, що ми забираємо зі сміттєвих майданчиків, можна в подальшому використовувати і переробляти», – каже представниця компанії –перевізника «Грінера Україна» Наталія Райтаровська.
У ЄС, де переробляють близько 80% тари, мешканців стимулюють збирати та віддавати тару на переробку. До прикладу, в Литві, в спеціальних автоматах можна здати металеві банки, пластикові та скляні пляшки. За кожну – чек на 10 євроцентів. Його можна обміняти на готівку або отоварити в найближчому супермаркеті. Відтак, на вулицях Вільнюса ви не знайдете жодної пляшки.
«У нас було багато сміття, багато пляшок залишали біля озер, в парках, усюди. Збиралось та сортувалось якихось 20 % усієї тари. А з депозитною системою, ми вже за перший рік побачили. що збираємо вже 75 % використаних пляшок», – розповів генеральний менеджер Литовської національної депозитної системи Гінтарас Варнас.
Та це задоволення не з дешевих. Аби забезпечити машинами для сортування маленьку Литву, довелось витратити близько 20 млн євро.
У Львові, звичайно, теж можна здати пляшки. Однак спершу ще треба знайти пункт прийому. За пивну скляну пляшку дають 30 коп., а за бляшанку – 10. Із пластиком ще складніше. У місті є лише декілька пунктів прийому. Тож легше – викинути в смітник.