Українські журналісти відреагували на тиск проти «Дзеркала тижня» з боку Порошенка

19:12, 21 жовтня 2014

Низка медійних організацій висловили глибоке занепокоєння намірами владних структур покарати журналіста за незручну для себе інформацію.

Відповідною заявою вони відреагували на позов державного концерну «Укроборонпром» і Міністерства оборони України до тижневика «Дзеркало тижня. Україна» та на доручення президента України генпрокуророві Віталію Яремі притягнути автора матеріалу до відповідальності.

Заяву підписали Національна спілка журналістів України, Незалежна медіа-профспілка, рух «Стоп цензурі!», ГО «Телекритика», Інститут масової інформації, ГО «Центр UA», Інститут медіа права.

«Національна спілка журналістів України, Незалежна медіа-профспілка та інші медійні і громадські організації висловлюють глибоке занепокоєння намірами владних структур покарати журналіста за незручну для себе інформацію. Йдеться про те, що Державний концерн «Укроборонпром» та Міністерство оборони України подали судовий позов на тижневик «Дзеркало тижня. Україна», автора тижневика Дмитра Менделєєва та активіста-волонтера батальйону «Азов» Світлану Зварич.

Крім того, президент України Петро Порошенко дав доручення Генеральному прокурору Віталію Яремі «у разі підтвердження наявності складу злочину за ознакою підриву обороноздатності держави, притягнути до відповідальності автора статті про продаж зброї та військового майна, яку було викладено на сайті інтернет-видання «Дзеркало тижня». Така реакція викликана матеріалом про зловживання під час торгівлі зброєю. Представників влади не зупинило навіть те, що у своїх висновках автор статті не був голослівним, а посилався на документи, – йдеться в заяві журналістської спільноти, яку цитує «Телекритика».

Автори заяви наголошують, що прагнення покарати журналіста – це повернення до тоталітарної політичної культури. Вони нагадали, що Віктор Янукович, намагаючись встановити авторитарний режим, прагнув запровадити кримінальне покарання для журналістів і зазначили, що бурхлива реакція журналістської спільноти і громадянського суспільства змусила тодішню владну команду відступитися.

«Однак бачимо, що нинішні можновладці, які отримали посади під гаслами боротьби за демократію, не засвоїли сумні уроки і хочуть повторити помилку своїх попередників», – констатували автори заяви.

«Ми підкреслюємо, що поширення суспільно важливої інформації  є невід'ємною складовою демократичного суспільства. Політики, урядовці, державні структури є максимально відкритими до критики суспільства, тож зобов'язані не тільки звітувати про свою діяльність, а й реагувати на критику в медіа, караючи корупціонерів, а не журналістів», – йдеться в заяві.

«У державних структур, урядовців, політиків є можливість публічно та відкрито реагувати на критику – зокрема, й на шпальтах «Дзеркала тижня», як і будь-яких інших видань. Там вони мають змогу доводити, що поширена інформація, на їхню думку, не відповідає дійсності. Те, що президент Петро Порошенко одразу став на бік державних структур, не тільки не спонукавши державні структури на конструктивну публічну відповідь, а навіть не чекаючи судових рішень, - ставить під сумнів його відданість принципам свободи слова та відкритості влади», – наголосили журналісти.

Вони також додали, що ні економічна криза, ні війна, якої не оголошено, не можуть бути причиною для приховування від суспільства інформації про зловживання з боку чиновників.

«Ми закликаємо президента Петра Порошенка і керівництво двох вищезгаданих державних структур провести належне розслідування зловживань, викритих журналістами, дати конкретну та аргументовану відповідь і відмовитися від прагнення покарати автора матеріалу та припинити свої наміри тиснути на свободу слова в Україні», – завершили журналісти свою заяву, яку підписали Національна спілка журналістів України, Незалежна медіа-профспілка України, Рух «Стоп цензурі!», ГО «Телекритика», Інститут масової інформації, Громадська організація «Центр UA» та Інститут медіа права.