Українські педагоги, які працюють за кордоном, зможуть зарахувати період їхньої роботи до стажу, який дає право на отримання надбавки за вислугу років в Україні. До того, освітяни могли претендувати на таку надбавку лише за наявності відповідного міжнародного договору між Україною та країною, де вони працювали. Відповідне рішення Кабінет міністрів України ухвалив 3 вересня.
В уряді зазначили, що після початку повномасштабної війни коло країн, у яких працевлаштовані українські педагогічні та науково-педагогічні працівники, значно розширилося. Дотепер педагоги, які повернулися в Україну і працевлаштувалися в заклади освіти, не мали права зарахувати час роботи за кордоном до стажу для виплати надбавки за вислугу років. Рішення Кабміну врегулювало це питання.
На сайті уряду пояснили, як зараховуватимуть стаж українським педагогам, що тимчасово працювали за кордоном.
«До початку широкомасштабного російського вторгнення учитель працював у школі в Бердянську, мав педагогічний стаж 17 років і отримував надбавку 20%. Потім він звільнився та вимушений був переїхати до Люксембургу, де влаштувався вихователем у муніципальній школі. Пропрацював три роки, а потім після завершення війни повернувся в Україну. Так, ці три роки, які він працював вихователем, після повернення в Україну та працевлаштування на педагогічну посаду зарахують у стаж для виплати надбавки. І тепер ця людина буде отримувати не 20% посадового окладу вчителя, а 30%», – ідеться у повідомленні.
Зазначимо, для вчителів в Україні передбачено щомісячну надбавку за вислугу років залежно від стажу педагогічної роботи:
- понад три роки — 10% посадового окладу (ставки заробітної плати);
- понад 10 років — 20%;
- понад 20 років — 30%.
Важливо, що час роботи за кордоном зарахують до стажу педагогічної роботи в разі надання підтверджувальних документів (трудового договору, угоди тощо). Це правило діятиме під час воєнного стану та впродовж одного року після його закінчення. Також до стажу педагогічної роботи зарахують і час, коли педагогічні та науково-педагогічні працівники фактично не працювали, але за ними зберігалося місце роботи (посада) та/або заробітна плата (повністю або частково).