Вітчизняна деревина і далі має попит за кордоном. Незважаючи на заборону експорту необробленої деревини, в Європі та світі реєструють імпортований з нашої країни кругляк. Як українські дрова перетворюються в європейську деревину ‒ далі у матеріалі ZAXID.NET.
Восени минулого року лісники Роздільського лісництва Стрийського лісгоспу почали рубку небезпечних дерев. Мовляв, ті в аварійному стані, можуть упасти на людей, автівки чи навіть пошкодити дорожнє полотно.
«Тут були граби пошкоджені, пеньки, є гнилі граби. Але таких дерев тут було десяток, може, два. Але не 1144 дерева, ‒ каже громадський активіст Віталій Майборода. І додає: Клеймо, яке на деревах стоїть, свідчить про те, що вони відведені під рубку як небезпечні дерева».
Один дубок від дуба в активістів викликає чи не найбільше сумнівів. Дерево в розрізі здорове. Навіщо його рубали ‒ незрозуміло.
«Вартість такого дуба, який іде на фанкряж, сягає 20 тисяч гривень за кубометр», ‒ додає Віталій Майборода.
Активісти отримали документи лісгоспу і підрахували, що під час рубки буків 71% пішов на дрова. Ще 18% ‒ відходи, і лише 11 ‒ ділова деревина, яку можна використати, наприклад, для виробництва меблів.
«Якщо на сьогоднішній день цей ліс ми втратимо, який є на горбочку міста Миколаєва, то практично ми не отримаємо кисню», ‒ додає місцевий мешканець Іван Максимович.
Поділ на дрова й ділову деревину визначають у лісгоспі. Тут пояснюють: з рубок виходить так багато дров, бо ріжуть перш за все хворі й аварійні дерева.
«Дров'яній деревині допускаються всі недоліки. Сучки без обмежень, часткова гнилизна, кривизна і так далі. А ділова деревина значно вищих якісних характеристик», ‒ пояснює заступник начальника управління лісового господарства Юрій Громяк.
Та можна припустити, що така велика кількість дров має й іншу причину. Адже ними неабияк цікавляться іноземні замовники. У 2017 році з України експортували майже два мільйони тонн так званої паливної деревини. Їхали українські дрова до Румунії, Польщі, Німеччини й Туреччини. Та у митній статистиці цих країн зовсім інші показники ‒ понад 610 тисяч тонн імпортованої з України уже ділової деревини. А такий вид товару під кримінальною забороною вивезення.
«Працює мораторій, але одночасно з тим, за інформацією митниці, ми вивозимо два мільйони дров з України. Але митні служби європейських країн ‒ Румунії, Туреччини, Польщі приймають тільки 400 кілограмів умовно цих дрів. Тобто всі розуміють: під кодом товару дрова з України виїжджає ліс кругляк», ‒ каже аналітикиня Ольга Бабій.
Аби вивезти ліс за кордон, треба не багато: декларацію та сертифікат про походження дерева. Втім, у вагонах може бути повноцінна ділова деревина, просто промаркована як дрова. Адже за українським стандартами, дрова ‒ це колоди до двох метрів. А ділова деревина ‒ від метра. Митники ж перевіряють перш за все документи. За 2018 рік, кажуть у ДФС, за руку схопили лише чотирьох нечесних експортерів деревини.
«В основному все відбувається в документальному оформленні. Якщо є необхідність, якщо система управління ризиками дає необхідні вказівки, то проводиться митний огляд. Якщо є складні питання, то залучається експерт. На даний час експертом є тільки фахівці з університету», ‒ розповідає начальник управління організації митного контролю митниці Степан Бочаров.
Наслідок такої схеми: Україна і далі втрачає ліси. А ще втрачає гроші, продаючи за кордон сировину, а не готову продукцію.
«Вбивається можливість мати якісне виробництво тут в нас, в Україні. Щоби тут люди працювали, не виїжджали, не розвалювалися сім'ї. Всі ці афери відбуваються за чіткої згоди керівництва держави. Це знає генеральний прокурор, це знає керівництво Міністерства агропромислової політики», ‒ вважає міський голова Львова Андрій Садовий.
Допоки українська економіка втрачає мільйони гривень на рік, гори у гігантських масштабах втрачають лісовий покрив. А ми ‒ кисень і рекреаційно-оздоровчі зони.