Роботи українських художників стали частиною проекту до відзначення сторіччя з дня смерті видатного польського художника-реаліста Юзефа Брандта «Спадщина. Дивитись на Брандта». Живопис та простір маєтку в Оронсько стали джерелом натхнення для сучасних митців.
Польського художника Юзефа Брандта називають поетом українських степів і козаччини. Творив переважно батальні образи на тлі козацько-татарських битв і війни зі шведами XVII сторіччя. Його картини часто репродукувались в українських періодичних виданнях 2-ї половини ХІХ – поч. ХХ сторіч.
Його картини зберігаються у багатьох музеях і приватних колекціях світу. Лише одна з них - «Козак коня напував» зберігається у картинній галереї у Львові.
Юзеф Брандт справив великий вплив на польське малярство та літературу, зокрема на творчість Генріка Сенкевича, надихнувши його на написання знаменитої трилогії «Вогнем та мечем».
Якщо хочете читати головні новини дня оперативно Додайте ZAXID.NET у вибрані в GoogleВін народився 11 лютого 1841 року в Щебрешині. Це містечко неподалік Люблін. Помер художник 12 червня 1915 року в Радомі (Польща). Юзеф навчався у Варшаві, Парижі, а від 1862 року студіював у Мюнхені.
Від 1875 року очолював приватну малярську школу, був засновником так званої Мюнхенської школи польського малярства. У 1877 році в житті Брандта розпочався новий етап: він став власником маєтку в Оронсько, де проводив багато часу. Саме там зараз знаходиться Польський центр скульптури.
Художник та педагог, що був заглибленим в історію, зараз дозволяє сучасним художникам переосмислити класичний спадок та налагодити сворідний модерний діалог крізь час.
Проект, присвячений Юзефу Брандту, включає у себе роботи художників з трьох країн, з якими він був пов'язаний – з Німеччини, Польщі та України.
«Ми представляємо різні твори, створені спеціально для ювілейних урочистостей в Ороньсько. Вони містять інсталяції, відео, перформенси, скульптури та об'єкти, які по-своєму трактують творчість Брандт, його життя і маєток», - заявляють організатори.
Україну у цьому міжнародному проекті представляли Влодко Кауфман, Наталка Шимін, Сергій Петлюк, Олекса Фурдіяка та Василина Буряник.
Міцно «угніздився» у просторі маєтку Влодко Кауфман зі своєю інсталяцією «Гніздо».
Об’єкт розмістився перед фасадом каплиці. Органічно вписаний у ландшафт він з одного боку контрастує із класицистичним портиком, з другого стає містком між природою та мистецтвом, традицією та модерним поглядом та неї. Таке поєднання підкреслюють і використання матеріалів: природніх, таких як гілки тощо та штучних.
Наталка Шимін та її «Дежа вю», мабуть, ще міцніше укорінена у місце та історію Оронсько. Інсталяція міцно пов’язана із подіями у маєтку, із кіньми, яких забрали звідтам на війну. У роботі художниці їх сліди проявляються і майже привидами, і справжніми підковами.
Сліди минулих втрат та майбутніх подій об’єднані у емоційно насичену композицію, яка перетікає з двору до приміщення, розчиняючи дорогою металеву вагу та перетворюючись у химеру, луну чи може спогад.
В приміщенні «Деж вю» цікавим чином поєднується із інсталяцією Сергія Петлюка. Його складна та майже скульптруна композиція набує мінливості та насичується новими сенсами завдяки відеопроекції, складеної із кадрів, знятих в Ороньсько.
Олексій Фурдіяка розмістив у просторі маєтку масштабну скульптуру.
Василина Буряник та її інсталяція «Мікрофлора незреалізованих ідей» з тканин, розміщени у замкнених просторах скляних кубів, є контастом матеріального та нематеріального, вільного та обмеженого рамками тощо.
Загалом проект «Спадщина. Дивитись на Брандта» є не лише сучасним переосмисленням творчості Брандта, а й його реалізованою утопією.
Проект триватиме до листопада. Його організаторами є мистецьке об'єднання «Дзиґа» та Центр польської скульптури в в Оронсько.
Фото: Влодко Кауфман