Від виробничого травматизму не застрахований ніхто, включаючи трудових мігрантів з України. Особливо великим, є ризик отримати травму на важких роботах, тих, що вимагають застосування фізичної сили, включаючи будівництво, гірничорудні роботи і сільське господарство.
Характерним в цьому плані є приклад Греції, де працює на легальних і нелегальних підставах понад 75 тисяч українців. І деякі з них хоч раз отримували травми під час трудової діяльності. Сумна статистика відноситься і до інших традиційних для українців країн-міграції: Польщі, Чехії, Словаччині, Італії, Іспанії та ін. Проте дуже часто, отримавши травму, український мігрант, особливо нелегал, рідко думає про можливість отримати матеріальну компенсацію від працедавця.
Слід підкреслити, що в Греції, як і у ряді інших країн ЄС, досить розвинена система соціального і медичного страхування, а трудове законодавство цієї країни поширює його дію і на трудових мігрантів, включаючи нелегальних.
Питання тільки одне – чи знають про це самі українці, які чомусь вважають за краще самостійно оплачувати медичні послуги, маючи при цьому повне право стягнути з працедавця компенсацію за отримані фізичні пошкодження.
Як свідчить грецьке трудове законодавство, права є у всіх. Особливо коли питання стосується здоров'я і життя працівника, у тому числі і іноземного громадянина, працюючого без укладення трудового договору і у якого нема трудової візи.
Відповідно до цього, пропоную розглянути яким чином український трудовий мігрант, у тому числі нелегал, може отримати матеріальне відшкодування виробничого травматизму в Греції.
Згідно з грецьким законодавством, механізм виплати компенсації іноземному працівнику, у разі травматизму, досить простий. По факту, грецька фірма-працедавець виплачує легальному або нелегальному трудовому мігрантові певну грошову суму. Проте, існує декілька особливостей.
Річ у тому, що грецьке законодавство встановлює відмінності у розмірі компенсації залежно від міри травми працівника. Іншими словами, якщо український громадянин зламав руку, то не факт що він отримає таку ж компенсацію як той, який отримав струс мозку. Чим важче травма, тим більше суми компенсації.
Окрім цього, відмінності у розмірі суми компенсації спостерігаються і залежно від відповідальності за травматизм. Наприклад, якщо травма сталася з вини самого працівника, то працедавець виплачує компенсацію згідно з умовами контракту, в якому повинні прописуватися його відповідні зобов'язання. Якщо ж мова йде про нелегального мігранта, який не укладав трудового договору з працедавцем, він також має право отримати компенсацію, згідно з грецьким законодавством, враховуючи ступінь тяжкості травми.
Досить часто, працедавець намагається знайти привід відмовитися у виплаті компенсації, наполягаючи на вину самого працівника і тільки після цього зійтися на певному компромісі. Іноді подібна практика виправдана, якщо йдеться про умисний травматизм. Наприклад, якщо вдалося довести, що працівник самостійно наніс собі фізичне ушкодження, то навіть умови контракту не можуть зобов'язати працедавця виплатити компенсацію.
Інакше відбувається у разі травми трудового мігранта з вини самого працедавця. У подібній ситуації, в ході розслідування визначається міра дотримання грецькою компанією працедавця техніки безпеки, умов праці своїх працівників. Наприклад, якщо грецька будівельна фірма не надала українському громадянинові спеціальний одяг і взуття, і з цієї причини він отримав травму, то це буде не в її користь під час судового розгляду. Якщо провина працедавця буде доведена в суді, працівник, у тому числі і нелегал, може отримати суму компенсації від 100 тис. євро і вище, залежно від міри шкоди здоров'ю. Проте, якщо ж грецька фірма визнається невинною, а трудовий мігрант отримав травму за своєю недбалістю чи необережністю, то сума компенсації зменшується як мінімум в половину. Іншими словами потерпілий із власної вини українець, за рішенням суду може розраховувати на суму компенсації не більше 50 тис. євро.
Хоча виключення бувають з будь-яких правил і розмір суми компенсації, який встановлює суд, може варіюватися також залежно від характеру травми трудового мігранта і обставин які стали причиною травматизму.
Але найголовнішим є те, що постраждалий український громадянин, який працює в Греції навіть, не будучи громадянином цієї країни, може подати позов до суду на фірму, з метою доказу її провини і визначення розміру компенсації. Це необхідно знати кожному співвітчизнику, який працює в Греції, у тому числі і на нелегальних підставах.
Хоча «підводні камені» зустрічаються і в грецькому трудовому законодавстві в положеннях про виробничий травматизм.
Зокрема, грецьке трудове законодавство проводить чітку грань між громадянами країн ЄС і громадянами країн не членів Євросоюзу. Ця грань, передусім, торкається визначення розміру компенсації за виробничий травматизм. Припустимо, два працівники – один громадянин Греції, а другий трудовий мігрант з України, отримали однакові травми під час роботи на будівництві, і їх працедавець вимушений виплатити компенсацію. Проте, незважаючи на однаковий характер травм, велику суму, на приклад, 350 тис. євро отримає грек, оскільки є громадянином країни ЄС, а меншу - українець, наприклад 80 тис. євро.
Не менш поширеною практикою в трудових стосунках грецьких працедавців і іноземних працівників є процедура так званого «компромісу». Справа в тім, що судова система Греції не забороняє працівникові і працедавцеві самостійно домовитися стосовно розміру компенсації без звернення до суду. Досить часто, користуючись незнанням українцями грецького трудового законодавства, працедавець умовляє постраждалого співвітчизника погодитися на «компроміс» навіть у разі безпосередньої провини за його травму. До речі така ситуація є доволі розповсюдженою і в інших країнах ЄС. В обмін на відмову від судового розгляду і претензій, працедавець особисто виплачує трудовому мігрантові суму компенсації. Традиційно, у разі «компромісу» розмір компенсації не перевищує 10-20 тис. євро. Більш того, компроміс позбавляє працівника права в подальшому вимагати виплату більшої суми компенсації, якщо трудовий мігрант все ж спромігся ознайомитися з грецьким трудовим законодавством. Проте бувають і виключення у розмірі компенсації за підсумками компромісу, якщо відповідний позов мігранта розглядається в суді або якщо під час переговорів працівника і працедавця бере участь посередник. Наприклад, мені доводилося вести справи на стороні українських мігрантів з питання компромісу з працедавцем. Результатом переговорів з працедавцем стала виплата українському мігрантові компенсації у розмірі 150 тис. євро, в якості умови компромісу.
Помітно, що Греція має досить ліберальне трудове законодавство, яке припускає виплату працедавцями компенсацій для відшкодування шкоди здоров'ю іноземних працівників, понесеної в результаті виробничого травматизму. Це говорить про те, що постраждалі українські мігранти, у тому числі нелегали, мають повне право на подібні компенсації, які можна отримати згідно з рішенням суду або за контрактом. Проблема лише в тому, що серед українців, що працюють в Греції, особливо на нелегальних підставах, розповсюджена хибна думка стосовно своєї безправності, якщо травматизм на роботі торкнеться і їх. Все набагато простіше – головне знати грецьке трудове законодавство і тоді можна не хвилюватися про компенсацію за виробничу травму.