Вантажний потяг за маршрутом Іллічівськ- Китай, який був запущений Україною в рамках проекту «Новий шовковий шлях», не виходить на зворотній маршрут з КНР через відсутність клієнтів, повідомляє дослідницький центр логістичної компанії Zammler.
Як зазначають експерти компанії, 31 січня потяг прибув до пункту призначення – на станцію Достик на кордоні Казахстану з КНР. Там він перебуває і досі і про його повернення наразі не йдеться.
«Потяг не завантажений товаром – немає клієнтів на перевезення, тому так і не вийшов у зворотній маршрут з Китаю», – зазначається в повідомленні Zammler, яке цитує «Економічна правда». Раніше голова «Укрзалізниці» Олександр Завгородній заявляв, що повернеться поїзд назад 15-17 березня.
За даними дослідницького центру, тривалість маршруту становила 15,5 доби замість анонсованих 11-12. «І це за сприятливих умов, коли до руху потягу була прикута увага як в Україні, так і в країнах Європи та Азії. Завдяки підписаним раніше угодам потяг йшов без митних перевірок за єдиним тарифом «від точки до точки», наголосили в Zammler.
Експерти зазначили, що основні питання щодо маршруту виникали ще на етапах підготовки проекту. «Вузькими місцями» називали можливий час доставки – набагато довше, ніж звичним шляхом через Росію, та нерегулярність рейсів, що не дає можливість бізнесу планувати завантаження.
Питання також викликали два морські етапи маршруту: через два моря потяг перевозять на поромах. Це чотири заходи в порти, заїзд на пороми на спеціальному обладнанні, з яким пов’язана низка питань, та висока ймовірність несприятливих погодних умов на морі: взимку шторми частіші.
Тестовий запуск потяга показав, що для комерційного успіху проекту потрібно вирішити декілька питань, зазначили в Zammler. По-перше — це вартість доставки. Офіційно ПАТ «Укрзалізниця» озвучило ціну 5559 доларів для сорокофутового контейнера – ця сума перевищує вартість автомобільної транзитної доставки через Росію у півтора-два рази, наголосили в дослідницькому центрі.
Експерти вважають, що знизити вартість може збільшення обсягів перевезень та залучення до проекту інших країн, зокрема Польщі, яка має аналогічні з Україною геополітичні проблеми з Росією, та Словаччини, яка не має виходу до моря. Також у проекті може бути зацікавлена Угорщина, оскільки на кордоні з Угорщиною вже створена інфраструктура, є гілки із широкою колією на її територію і можна забезпечити залізничне сполучення. Інший напрямок розвитку проекту – на Північ: Фінляндія, країни Балтії, Швеція, Швейцарія. У цьому напрямку є пряме залізничне контрейлерне сполучення Клайпеда-Одеса, поїзд Вікінг.
По-друге, відкритими залишаються питання пропускної здатності (частоти) і завантаженості маршруту. Багато запитань ставиться до призначеного оператора проекту – ЦТС «Ліски», що є структурною одиницею ПАТ «Укрзалізниця». Структура зараз на етапі реорганізації, що ускладнює можливість швидкого вирішення питань з тарифами, графіками і т.д.
По-третє – під час розробки проекту не були достатньо враховані інтереси інших учасників ринку: логістичного бізнесу, транспортних компаній, імпортерів та експортерів.
Як відомо, 28 листопада 2015 року (у день введення Росією економічних санкцій проти Туреччини) транспортні компанії Китаю, Казахстану, Грузії, Азербайджану і Туреччини підписали Угоду про створення консорціуму для перевезення вантажів з Китаю до Європи в обхід російської території – Транскаспійського транспортного маршруту.
А 14 січня в Грузію прибув перший потяг Нового Шовкового шляху. У цей же час до проекту долучилась Україна.
Уже через день з України до Китаю вирушив демонстраційний потяг, який складався з 10 вагонів, які частково були порожніми, а частково завантажені металевою заготівкою для розвантаження у Грузії. Порожні вагони було заплановано завантажити товарами вже у Китаї та доставити зворотнім потягом.
31 січня потяг прибув до пункту призначення — на станцію Достик на кордоні Казахстану з КНР.