Іще декілька років тому в Україні відбувся так званий бум ІТ кластерів. Деякі з них не змогли реалізуватись, проте інші успішно функціонують. Втім, не багатьом відомо, навіщо створюють кластери і яка суть такої економічної моделі. Більше того - що таку модель можна застосувати практично у всіх галузях. Тож, чому кластери такі важливі і як вони розвивають українські регіони вже сьогодні, розповіли студентам kmbs у рамках курсу Запуск Кластерних ініціатив. Як працюють кластери, а також приклад їх роботи в Україні та світі - у матеріалі ZAXID.NET.
Кластер: Що це таке, як працює і звідки прийшло?
Батьком кластерного підходу вважають Майкла Портера. Саме він написав революційну роботу «Конкурентні переваги країн», де пояснив, що деякі регіони розвиваються краще за інші саме через кластери. З того часу кластери стали абсолютно новим підходом у питаннях економічної політики регіонів та їх розвитку.
Майл Портер, Фото TED
Кластер за своєю суттю – це взаємодія трьох ключових гравців: бізнесу, влади та освітніх інституцій. Та головне щоб діяльність першого була найактивнішою у цій спіралі. Представники бізнесу повинні бути готовими до співпраці і об’єднуватись з конкурентами, задля досягнення глобальнішої мети – розвитку не лише власного бізнесу, але й цілого регіону і забезпечення необхідних умов для росту. Другою важливою умовою створення кластеру є географічна концентрація, тобто у локації повинні бути умови, котрі сприятимуть росту галузі – клімат або достатня кількість представників бізнесу. Тобто, нема сенсу створювати кластер вина у місцевості де нема відповідного клімату. І третє – це вузька спеціалізація, адже кластер, котрий обере надто широке поле для роботи, апріорі приречений на фіаско.
Простими словами, кластер повинен забезпечувати усі необхідні умови для розвитку бізнесу: покращувати інфраструктуру, розвивати освіту, налагоджувати внутрішні та зовнішні зв’язки.
Іноземний досвід кластерів: у чому феномен
- Прозвучить надзвичайно, та 50% килимів світу та 85% килимів США виробляють у місті Далтон за що його справедливо назвали килимовою столицею світу. У місті мешкає всього 25 тис. жителів, тобто 0,007% населення Америки.
- 75% світового ринку скляних пляшечок для парфумів, які є практично у кожної жінки, виробляють у селі Браль (Франція) із населенням 3 тис. жителів.
- Маленьке місто на кшталт Оксфорду у Канаді із населенням 1138 жителів стало столицею вирощування чорниць.
Як їм це вдалось? У всіх цих регіонах діяли кластери. А в основі роботи кластерів закладене таке ефемерне поняття як синергія. Всупереч логіці та математиці синергія доводить що 1+1>2. Тобто, за умови співпраці та взаємодії, кожен із трьох гравців отримує переваги.
Napa Valley
У 2014 році американську долина Напа (Napa Valley) відвідали 3,3 млн туристів, витративши тут 1,63 млрд дол. Всі вони приїжджають сюди, аби скуштувати вино, котре насправді не вважають найкращими чи найсмачнішим у світі. Цілком логічним буде питання: що ж такого особливого у цьому регіоні та місцевому вині?
Долина Напа. Фото CNN
У 1940-х роках один розумний винороб у цій долині вирішив об’єднатись із своїми конкурентами. Він мав дві цілі – побороти головного конкурента, яким, до речі, був не виробник вина, а Coca Cola. Окрім цього, він хотів вирішити проблеми з нестачею кваліфікованих виноробів та браком тари та залізничних вагонів для відправки вина на схід США. Опісля група виноробів, котра вже отримала назву The Tuesday Lunch Group, поставила собі амбітнішу ціль – зробити Napa Valley найкращим винним регіоном світу.
Із 50-х років група почала розвивати винну культуру, покращувати знання у цій сфері, запускати нові навчальні програми. Також вона почала маркетингову роботу та не забувала про розвиток інфраструктури міста, щоб якомога більше туристів могли скуштувати їхнє вино у комфортних умовах. Винороби обрали вузьку нішу – винний туризм – і не прогадали. Вони принесли успіх не лише своєму бізнесу, але й цілому регіону. Врешті вони настільки розвинули інфраструктуру, винну освіту та бренд Napa Valley, що перетворили його на один із найвідоміших винних регіонів світу.
Український досвід
Кластери можуть мати безліч недоліків, особливо, коли відсутнє розуміння його ключових цілей, та все ж найбільшим недоліком залишається скепсис потенційних учасників. Та попри всюдисущу зраду, Україна також має приклади успішно реалізованих кластерів, якими може пишатись.
Львівський ІТ Кластер діє уже шість років. За цей час він запустив нові навчальні програми, почав будувати будинки для ІТ-спеціалістів і зайнявся промоцією міста на міжнародному рівні. Діяльність кластеру передбачена у стратегії конкурентоспроможності міста, що забезпечує підтримку від місцевої влади. Важливо що компанії-учасники кластеру постійно спілкуються між собою і це допомагає їм спільно усувати проблеми і розвивати галузь. Згодом за прикладом Львова іще п'ять українських міст – Харків, Дніпро, Одеса, Черкаси та Івано-Франківськ – запустили ІТ Кластери.
Засідання Lviv IT Кластеру трамвайному депо. Фото Віталія Солопчука
Українське село Перебиківці годує пекінською капустою мало не усю країну, щоденно експортуючи до 150 тон продукту за межі свого регіону. Як це можливо, якщо там живе лише 2,2 тис. осіб? Знову ж таки принцип роботи кластеру – взаємодія та співпраця.
Якщо ви надумали одружуватись, то вам просто необхідно знати про існування іще одного кластеру. Місто Чернівці – це справжня столиця пошиття весільних суконь. Підприємці експортують свою продукцію у 60 країн світу і на галузь об’єднує уже 15 тис. спеціалістів.
Україна має потужний потенціал до створення кластерів і розвитку бізнесу. Ми уже почали рухатись у цьому напрямку маленькими кроками, проте тепер важливо масштабуватись і розширювати діяльність кластерів у різних галузях.
Україна у рейтингу глобальної конкурентноспроможності
У 2016 році такі країни як США, Сінгапур, Німеччина Японія, Британія та країни Скандинавії очолили світовий рейтинг конкурентоспроможності. За дивним збігом обставин, лідери у економіці також є лідерами за кількістю створених кластерів. В той час, як Україна лише за останні чотири роки втратила 12 позицій. У 2016 вона посіла 85-те місце у цьому рейтингу.
Кластер може стати ідеальною моделлю для розвитку регіонів в Українців, хоча б тому що він не потребує втручання держави. А у наших реаліях тотальної недовіри до державних установи – це велике перевага. Все що необхідно – це готовність представників бізнесу взаємодіяти із місцевою владою та університетами. Україна має десятки регіонів із потенціалом для розвитку кластерів, кліматом та усіма передумовами. Це стосується практично будь-якої сфери – меблева, аграрна чи текстильна – будь-яка із них може стати лідером не лише в Україні, але й за її межами.
Головним і найпарадоксальнішим у такій економічній моделі, як кластер - є синергія, спільна ціль стати найкращими. Саме тому винороби із Napa Valley керувались кредо Олімпійської команди, перефразувавши його на свій лад: «Кожна винарня хоче отримати золото, але тренуємося разом».
Як тільки український бізнес забуде про конкуренцію на регіональному рівні і почне «тренуватись разом», лиш тоді можна починати риторику про економічний успіх на міжнародному рівні.
Орися Хім'як, PR директор Львівського ІТ Кластеру