Понад сто інвалідних візків та іншого реабілітаційного обладнання прибуло до Львова гуманітарним вантажем. Надіслали їх з Торонто - Конгрес українців Канади і комітет «Євромайдан Канада».
Серед отримувачів цього вантажу – військовий шпиталь та шпиталь Шептицького. А також – навчально-реабілітаційний центр «Джерело».
Там цей подарунок з Канади прийняли з великою радістю, бо усі візки, які мали раніше, уже роздали потребуючим родинам. Проте, цього разу отримали також й інше реабілітаційне обладнання.
«Ось це – візок-ходулі, який рухається, людина за ним іде. Але він так є придуманий, що на нього ще й сісти можна. Тобто людина, яка чекає, наприклад, на поїзд, на автобус, на трамвай – вона може сісти на ці ходулі, а потім з ними зайти у транспорт Ми вважаємо, що це є дуже важливе, тому що кожен з нас не знає, що нас чекає в майбутньому, ми не знаємо, коли нам це буде потрібно», – наголосила Почесний Консул Канади в Україні Оксана Винницька.
Наталя Сіреджук – матір 16-річного хлопчика з ДЦП. Для таких, як він, розповіла жінка, візок чи ходулі – це як взуття або одяг для здорової людини. Колись давно візок для сина родина намагалась замовити за кордоном. Але його ціна – кілька тисяч євро. Кожні два роки пристрій треба міняти, бо дитина росте. Українські ж візки для дітей з ДЦП не придатні взагалі.
« Коли ми прийшли до «Джерела», нам тут дали перший возик, його дають в безкоштовне користування, підбирають на візковій програмі. Зараз в «Джерелі» є вичерпаний ресурс цих обладнань, які можна підбирати для дітей. І коли до нас кожного дня приходять такі батьки, як я, приносять дітей на руках або на звичайних возиках, в яких вони сидять в неправильних положеннях і до свого діагнозу отримують додатково ще й викривлення хребта – перше завдання, яке стоїть перед нашими фахівцями: посадити дитину в правильне реабілітаційне обладнання», - додала Наталя Сіреджук.
Візок буде правильним, якщо його підбирають за анатомічними даними дитини і відповідно до його діагнозу, – пояснив керівник відділення медичного супроводу НРЦ «Джерело» Богдан Дубик: « Це обов’язково має бути підголовник, оскільки при ДЦП часто немає контролю рухів голови. І відповідно такі от кріплення для кращої стабілізації, фіксації тулоба. В ідеалі має бути так, що ноги мають бути пристебнуті».
Візки, які зараз надійшли із Канади, у «Джерелі» розподілять між тими, хто там займається і потребує нового обладнання. Звернутися також можуть і родини, котрі дотепер у центрі не були.
Якби не допомога з-за кордону, розповідають у «Джерелі», візків для своїх підопічних вони не мали б. Бо в Україні таких не виробляють. А про закупівлі на державному рівні не йдеться взагалі.