Українцям з поляками легше примиритися, ніж між собою, – Грицак

12:45, 22 травня 2013

Дуже важливим завданням сьогодні є примирення між українцями. «Моя надія, що на польсько-українському примиренні би не закінчилось. Головне для нас – українсько-українське примирення, примирити Україну. З поляками, може це звучить іронічно, нам легше примиритися, аніж між собою», – вважає професор Українського Католицького Університету Ярослав Грицак.

«В українському примиренні має дуже гучно прозвучати голос церков. Без цього воно неможливе. Готуючись до польсько-українського примирення, ми певним чином тренуємось до примирення українського», – розповів історик 21 травня у Львові.

Щодо примирення з поляками у контексті Волинської трагедії, за словами Ярослава Грицака, важливими є спільні молитви, традиційні для сучасної повоєнної Європи, а також формула «просимо вибачення і вибачаємо». Оскільки, на думку Грицака, політики на таку формулу «не спроможуться», то її має впроваджувати Церква. До того ж, наголошує він, іде мова про майбутнє цієї частини Східної Європи, «як ми далі будемо в ній жити».

«Діалог польсько-українських церков навіть за найгірших обставин завжди був. Зокрема, одна з перший речей, яка сталася після падіння комунізму, - це перші спільні заяви голів Римо-католицької та Греко-католицької церков про потреб польсько-українського примирення. Це дуже довга і потужна традиція… Адже тоді для поляків найгірший був образ українця», – зауважив Ярослав Грицак.

Разом з тим, він сказав: «Це, напевно, останні роковини (2013 року – 70-ті роковини Волинської трагедії 1943 року, – ред.), коли живі люди, які пам’ятають Волинь, можуть розказати про своє горе. Вони мають на це правою. Тому всі очікували, що це відзначення буде найгостріше».

На запитання журналістів, як бути з визначенням єдиного терміну, яким називати події 1943 року на Волині, адже поляки, наприклад, хотіли б, аби це було слово «геноцид», Ярослав Грицак сказав: «Це питання науковців і юристів. Головне зараз – створити рамки примиритися. Якщо примиримося, тоді можемо говорити про термінологію. І, зокрема, якщо примиримось, буде легше говорити про термінологію. Напруга цих суперечках зараз набагато вища, бо немає примирення». Він зауважив, що ні в Польщі, ні в Україні серед істориків немає єдиного бачення щодо цього питання.

«Дуже принципово, що це взаємна трагедія, а не трагедія однієї сторони», – сказав історик.

Як інформував ZAXID.NET, українці та поляки спільно помоляться за жертв Волинської трагедії. У липні в селі Павлівка на Волині та у Сагрині (Польща) пройде спільна акція примирення українського та польського народів за участі голів церков, громадських і культурних діячів з Польщі, України та інших країн. Також молодіжні театри з Любліна (Польща) та Харкова покажуть вистави про Волинську трагедію.

Нагадаємо, в Україні створено громадський комітет «Примирення між народами», який відстоює позицію спільного українсько-польського вшанування загиблих.

Довідка

Волинська трагедія, або Волинська різня – етнічний конфлікт між поляками та українцями на Волині 1943 року. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців.