Чинний парламент, якби не дострокові вибори, мав би ще працювати і працювати, адже він лише в середині своєї каденції. Але він вже настільки розходиться із суспільними настроями, що призначення дострокових виборів було сприйняте суспільством як вища справедливість.
Новий парламент, обраний 26 жовтня, навіть якщо він буде найкращим із можливих, вже навесні не відповідатиме запиту суспільства. Там буде доволі багато сумнівних людей, з якими народ готовий миритися у жовтні, але не буде готовий миритися у лютому.
Історія знає багато подібних прикладів. Візьміть хоч Велику французьку революцію та подвійну російську революцію 1917 року. Ті, хто виглядав майже радикалами, за кілька місяців сприймалися вже як реакціонери і поступалися місцем новим людям.
Тому, аби утримати країну від ескалації насильства, важливо вже зараз зробити цей парламент трохи кращим за якістю людського капіталу, за готовністю до радикальних змін, за готовністю змінюватися відповідно до суспільних настроїв.