Тоді як народні депутати ніяк не наважаться запросити уряд до парламенту з метою заслухати його звіт про соціально-економічну ситуацію у країні, громадські ініціативи та об’єднання з усіх регіонів України надсилають свої звернення до опозиційних парламентаріїв, лідерів фракцій Верховної Ради та у ЗМІ. Вимога у представників громадського суспільства одна – уряд Азарова має піти у відставку.
Питання звіту уряду в парламенті першою підняла опозиційний депутат Наталія Королевська. На початку поточної сесії Верховної Ради вона виступила з ініціативою заслухати звіт Кабміну перед депутатами та відправити його у відставку. Того ж дня оголошено збір необхідних 150 підписів, а згодом і надіслано підписні листи лідерам парламентських фракцій. Та попри те, що уряд вже почали критикувати навіть однопартійці Азарова, пропрезидентська більшість не дуже поспішає вирішувати спільну для всієї України проблему – чи то тягне час, щоб пристрасті втихомирилися, чи то справді не вважає діяльність уряду загрозою для економіки нашої держави.
Водночас, у суспільстві несприйняття політики уряду Азарова, здається, досягало апогею. І якщо восени 2011 року рух соціального протесту, в якому взяли участь сотні тисяч людей, лише набирав обертів та став своєрідною «пробою сил» для громадянських рухів у країні, то навесні цього року він буде підкріплений додатковим приводом до обурення. Бо Кабмін не тільки не виконав власних обіцянок, які роздав перед Новим роком чорнобильцям, афганцям, пенсіонерам, але й підвісив їх на «гачок». Справа у тому, що, згідно з рішенням Конституційного суду, тепер уряд має право сам вирішувати, кому, коли і скільки надавати соціальних виплат, залежно від наявності вільних коштів у державному бюджеті.
Тому й не дивно, що пасивна позиція депутатів у питанні відставки Азарова викликала хвилю обурення громадських ініціатив – і тих, що вже брали участь у масових протестах минулого року, і тих, хто долучився до загального руху соціального протесту вже згодом.
«За безпрецедентне за останні 20 років зубожіння всіх верств населення (виняток становлять лише кілька олігархічних кланів), за постійну брехню про низький рівень інфляції, за маніпулювання статистичними даними про підвищення соціальних стандартів, за розбазарювання бюджетних коштів, за неймовірний податковий тиск на малий та середній бізнес, що призводить до його знищення, за провал усіх заявлених реформ, під гаслом яких нині чинні міністри та керівництво Кабміну обдурювали народ ще під час попередніх виборів, не збираючись виконувати жодної обіцянки, за знущання над пенсіонерами, що мають пенсії, нижчі за прожитковий мінімум, за обкрадання населення через несправедливі комунальні тарифи, небажання та неспроможність модернізувати систему ЖКГ, що вже наблизила Україну до комунального колапсу, за самоусунення від вирішення проблеми валютних кредитів 5 млн позичальників та членів їх сімей, із яких понад 200 осіб пішли з життя самогубством, не витримавши тягаря фінансової кризи, – ми вимагаємо відставки такого уряду!» – йдеться в зверненні до парламенту ГО «За правову державу».
Показово, що велика кількість громадських об’єднань з усіх регіонів України, серед яких Всеукраїнський громадський рух «Вперед!», Дніпропетровська обласна незалежна профспілка працівників торгівлі, громадська організація «Захист», Союз перевізників України, громадська організація «Спілка водіїв», Волинська асоціація вантажних автомобільних перевізників, ГО «Підприємці Кременчука», Комітет підприємців Івано-Франківська, ГО «Діти війни», Донецький обласний осередок «Всеукраїнське об’єднання ветеранів Чорнобиля», всеукраїнська громадська організація ветеранів війни в Афганістані «Ніхто крім нас», Запорізька міська громадська організація «Асоціація інвалідів «Оберіг» та багато-багато інших у своїх зверненнях також закликають до єдиного на їхню думку справедливого вирішення ситуації – відставки чинного уряду.
Звернення громадських організацій до політиків, ЗМІ, суспільства – це вже навіть не останнє китайське попередження, це – обґрунтована рішуча вимога. Громадянське суспільство у всьому своєму різноманітті інтересів та поглядів на пріоритети розвитку держави має спільну позицію, і готове її активно відстоювати. Політикам дуже важливо відреагувати на його вимогу, адже якщо вони не знайдуть вирішення цього питання зараз, то українське суспільство саме знайде це рішення на майбутніх парламентських виборах, і воно, очевидно, буде не на користь тих, хто досі покриває своєю бездіяльністю згубний вплив методик Кабміну на соціально-економічне становище у країні.
На цьому прикладі можна побачити, що громадянське суспільство у державі вже давно переросло так звані політичні еліти. Передусім у розумінні того, що відбувається у країні, в бажанні і можливостях добиватися змін. І немає сумнівів, що й надалі буде посилювати свій вплив на процеси, які відбуваються у державі.