Наступного року на українських науковців чекає ще одне випробування. Щоби зменшити державні видатки, уряд хоче реорганізувати галузеві академії наук, приєднавши їх до Національної академії наук. Науковці ж просять владу не фінансувати їх за залишковим принципом. Адже уряд хоче суттєво зменшити фінансування науковців та кількість працівників.
2,8 млрд грн планують виділити у бюджеті за 2016 рік на науку, про це йдеться в урядовому проекті держбюджету. Хоча лише для Національної академії наук України потрібно стільки грошей. Відтак наступний рік переживуть не всі наукові установи. Вчені вважають, що такі кроки знищать нашу науку.
В Інституті біології клітини НАНУ молоді науковці досліджують альтернативне паливо з водню. У руках молодого науковця Назарія Рачкевича те, що можна розгледіти лише під мікроскопом. Він займається розділенням білків. Через кілька годин – перші результати.
Та на дослідження виділяють мінімальні гроші, тож вченим доводиться самим шукати фінансування, подаватись на гранти. Також молоді науковці мають представляти свої результати на міжнародних конференціях. А із зарплатою 1400-1800 грн це на межі фантастики.
«Молодий вчений, аспірант, який пише дисертацію, має активно свої результати публікувати, представляти чи отримувати порцію критики. Та він не має змоги кудись поїхати, бо установа не може йому оплатити, хіба що за власний кошт. І це теж сильно зменшує бажання аспіранта кудись їхати», – розповів провідний інженер відділу молекулярної генетики і біотехнології Інститут біології клітини НАНУ Назарій Рачкевич.
Ще один молодий вчений Олексій Лизак досліджує вітамін B-2 та дріжджі, які його синтезують. У планах захистити дисертацію та працювати в українській науці. Та якщо справи з фінансуванням і далі будуть погіршуватись, біолог не відкидає, що доведеться їхати працювати за кордон.
«Для захисту дисертації нам треба написати 5 статей. Це доволі важко. Але я буду старатись захиститись тут. Навіть з тої точки зору, що треба розвивати науку насамперед в нас тут. Звісно, простіше виїхати за кордон», – зазначив Олексій Лизак.
Українська наукова система потребує реформ, а не зменшення фінансування, кажуть дослідники. А також експертизи наукових інститутів за міжнародними зразками. До прикладу, у сусідній Польщі лише 6 тисяч працівників науки, у нас – 80 тисяч.
«Якщо б ми залишили, ну нехай не 6, бо від 80 тисяч до 6 складно перейти. Якщо б ми залишили в сумі 20 тисяч людей в науці, але дали нам значно краще фінансування, щоб вони могли проводити роботу на міжнародному рівні, оце би було хороше використання коштів. Спочатку нам треба оцінити рівень досліджень науковців і залишити тільки тих, які працюють на міжнародному рівні», – розказав директор Інституту біології клітини НАН України Андрій Сибірний.
Проти знищення наукового потенціалу і народні депутати. Кажуть, війна рано чи пізно закінчиться, а позитивні зміни неможливі без наукового прогресу.
«Я вважаю, що це злочин перед державою, ми взагалі науку фінансуємо по залишковому принципу. На жаль, ми не розуміємо, якщо наша наука зараз не сучасна, не модернова, це не означає, що якщо ми її зараз вб'ємо, то зможемо потім її відновити», – переконаний народний депутат України, комітет ВР з науки та освіти Олексій Скрипник.
Самі вчені не проти реформи, однак просять, аби гроші на їхню роботу виділяли прозоро.