Проведення будь-якого великого спортивного заходу світового значення, є можливістю для нації показати свою велич і спроможність долати труднощі та виклики яке ставить перед нами боротьба за майбутнє. Окрім того, для економіки держави, особливо в кризових умовах, з’являється шанс для вигідних капіталовкладень в будівництво спортивної та соціальної інфраструктури, отримання доходів від проведень такого дійства.
Кращі аналітики європейських фінансових установ, намагаються порахувати витрати і доходи від проведення чемпіонатів світу і Європи з футболу, ці дослідження навіть отримали назву Soccernomics («Футболономіка»). Класичним прикладом є проведення чемпіонату світу з футболу в 1990 році в Італії, яка змогла подолати застій в економіці саме завдяки цьому спортивному заходу. Чемпіонат світу з футболу в Німеччині 2006 році дозволив підвищити середньостатистичний дохід мешканців на 24% або на 500 євро. Після проведення чемпіонату Європи з футболу в Португалії ВВП після зниження на 1,3% - зріс на 3%.
Можна наводити чимало таких прикладів, але проблема не тільки в соціально-економічному ефекті від чемпіонату. Успішне проведенням Євро 2012і перемога української збірної (будьмо оптимістами), дозволила б повернути нації віру у власні сили і сформувати психологію переможців, чого нам так бракує в теперішніх умовах.
Останні перипетії з фінансуванням державної програми по Євро 2012, подоланням вето Президента України на зміни до держбюджету на 2009 рік, щодо фінансування Євро 2012, спрямування 9,8 млрд. грн.. з прибутків НБУ для цієї програми, наштовхує на думку, що уряду ніякого чемпіонату Європи з футболу в нашій державі не потрібно. Ці кошти віллються в економіку України за допомогою емісії або розпродажу валютних резервів НБУ, і тут вже не треба економічної освіти, щоб зрозуміти, про майбутній спалах інфляції, знецінення гривні й обкрадання українців. Зрештою ці надруковані грошові кошти не підуть на Євро 2012, їх «використають», себто розкрадуть, наближені фірми до влади. Клоун Добкін може не напрягатись «щоб гроші дали», Льоня-космос може не повертатись з астралу, уряд без них забирає в нас свято футболу.
Особливо прикро за змарнований шанс для нації, за наших дітей, які на все життя запам’ятали б цю подію.
Андрій Хомицький, депутат Львівської міської ради,
член комісії економічної політики.
Всеукраїнська спортивна газета «Спортивка», 3 вересня 2009 року