З початку липня функції вивезення сміття зі Львова повернулися від обласної держадміністрації до міськради. Візуально для львів'ян нічого не змінилося, місто чисте. Сміттєві завали, як страшний сон, залишилися у минулому.
Що змінилося за два роки? Куди зникає сміття? Коли постане довгоочікуваний сміттєпереробний завод? Яким чином місто шукає ділянку під новий полігон ТПВ? Про це кореспондентка ZAXID.NET розпитала заступника міського голови Львова з питань безпеки Сергія Бабака.
Що принципово змінюється з 1 липня зі сміттям у Львові?
Принципово, що місто повернуло собі ці функції [вивезення сміття]. Ви бачите, що все нормально. Принципово, що поки що немає і, думаю, далі не буде ніякої політики. Неприпустимо, коли господарські питання починають переводити у політичну площину і ми бачимо наслідки.
До слова зауважу, ми 15 березня подали на погодження проект рекультивації полігону у Грибовичах. Згідно із законом, ОДА має протягом п'яти днів його погодити, або висловити зауваження. Не знаю, які зауваження можна було висловити, адже ми пройшли держекспертизу у Києві, і погодження ОДА – це, фактично, формальна процедура. Ми отримали погодження ОДА 26 червня – через 3,5 місяця. Як це пояснити? У посадовців не піднімалася рука, щоб підписати документ, щоб розпочалася рекультивація? Іншого трактування немає. Вони придумали скерувати документи в СБУ і поліцію, щоб там щось перевірили.
Хочу, щоб люди зрозуміли, це ще одне підтвердження – як доводилося працювати у таких умовах, коли усюди блокують. Коли ми домовлялися, два тижні возили сміття, а потім директор полігону дзвонить: вибачте, я більше не можу приймати. Коли машини зі сміттям зупиняли на трасі. Щодо рекультивації полігону – ми вже могли провести тендер і розпочати роботи, а 3,5 місяця втрачено, саме влітку.
Який на сьогодні механізм вивезення сміття зі Львова: хто задіяний, куди вивозиться?
Задіяне комунальне підприємство «Львівспецкомунтранс» і приватні компанії – ДВ-Екосвіт, САТ, Грінера, АВЕ, Санком. Вони забирають сміття. Якщо це полігони на невеликій відстані, вони цими ж машинами везуть на захоронення. Коли сміття вивозиться на далекі відстані, на станції перевантаження вони з маленьких машин перевантажують у великі і везуть на полігони за межами Львівської області. Це як ближні, так і дальні області.
Тому для споживачів нічого не змінюється: тариф залишається такий, як був. Норми накопичення ми затвердили – хто менше продукує сміття, той менше платить. Кожен буде платити за себе. Через рік буде так, що кожен матиме право вибрати будь-якого перевізника, якого вважає за необхідне, і з ним домовлятися про вивезення. А відстані, якщо йдеться про вивезення за межі Львівської області, відшкодовує Львівська міська рада з бюджету. Принципи чіткі і зрозумілі.
Будемо намагатися усунути хитрощі, коли деякі ресторації чи кафе пробують розповідати, що вони мало продукують. Будемо це контролювати. Приймемо низку документів. Плануємо створити робочу групу із залученням депутатів міської ради. Це справедливо – кожен має платити за себе, а не пробувати жити за рахунок сусіда чи бюджету міста.
Скільки Львів продукує сміття? Яка частка вивозиться на полігони області, а яка за її межі?
За 24 місяці ЛОДА нам не дала жодного звіту (хоча меморандумом це було чітко прописано) про те, куди і яка кількість сміття вивозилася. Такої інформації у нас немає.
Яка ситуація станом на сьогодні?
Треба повозити місяць-два, тоді я скажу. Орієнтовно це близько 650-670 тонн на добу. Але треба брати середню цифру мінімум за півроку.
Яка частка вивозиться за межі області?
Залежно від місяця – може бути 50-70%.
Угоди з полігонами про прийом львівського сміття залишаються чинними?
Так. Вони діють до 1 жовтня. Протягом липня-серпня ми проведемо конкурс, будуть визначені переможці. Думаю, подадуться усі компанії, які працювали у Львові. Не виключено, що прийдуть інші. Вони виграють кожен свій квадрат – свою територію у Львові, де будуть працювати.
Звертаю увагу, що за цей час відбулися зміни у законодавстві – перехід будинків на самоуправління. Уже близько 45% будинків списано [з балансу міста], думаю, до весни наступного року це буде 100%. Уже зараз може бути так: переможець конкурсу на вивезення сміття переміг на будинки, які на балансі ЛКП, а будинки, у яких ОСББ, які перейшли на самоуправління, які працюють з управляючою компанією, можуть працювати як з цим перевізником, так і з будь-яким іншим. Усе більший крен буде на ринкові відносини. ЛМР буде затверджувати лише юридичні особи, які мають право працювати на ринку сміття Львова. А кожен будинок, кожна юридична особа буде сама собі на договірних умовах вибирати перевізника.
Хто буде укладати нові угоди з полігонами?
Можуть бути варіанти. Наприклад, сам перевізник напряму. Якщо на далекі відстані, то перевізник, що працює у Львові, укладає угоду ще одною компанією, яка вивозить на захоронення. Тоді ця компанія, яка везе сміття на далекі відстані, має мати угоди на його захоронення. Міськрада буде вести повний облік і буде розраховуватися з перевізником, а перевізник з тією юридичною особою.
Безпосередньо міськрада угоди з полігонами укладати не буде?
Це можливо. Але наразі міська рада працює по-іншому: проводить облік вивезеного сміття, проводить розрахунки, відшкодування за перевезення до далеких полігонів, виплату субвенцій містам, які будуть приймати сміття. Субвенція надається пропорційно до кількості прийнятого сміття. Хтось прийняв 1 тис. тонн, а хтось 3 тис. тонн – той отримає утричі більше грошей субвенції.
Щодо прямої угоди між містами – наразі я не вбачаю у цьому потреби. Це господарська діяльність. Якщо у місті є кар'єр зі щебенем і його везуть на будівництво в інше місто, то міста не укладають між собою угоди. Господарюючі суб’єкти укладають між собою угоди. Ми будемо це контроювати.
Львів протягом двох років платив області 300 млн грн щороку на вивезення сміття. Як відіб'ється на міському бюджеті те, що Львівська міська рада повернулася до вивезення сміття?
Дайте хоч два місяці повозити. Я побачу точну кількість сміття, скільки ми оплатимо. Поки ми працюємо у тих самих межах, що ми платили ЛОДА – 25 млн грн на місяць. До кінця року на ці потреби закладено 150 млн грн. Департамент ТПВ буде працювати у межах цих грошей. Точну цифру я вам покажу, коли ми повозимо хоча би два місяці.
Субвенції для територій, які будуть приймати львівське сміття, залишаються?
Так. Для тих полігонів, які будуть приймати ТПВ у Львівській області, вони залишаються.
Два роки Львівська міська рада була звільнена від обов’язків вивезення сміття. Що за цей час вдалося зробити для вирішення сміттєвої проблеми?
Почнемо зі стратегічних питань. Беремо полігон у Грибовичах. Три головні теми, які треба було зробити: рекультивація полігону, вирішення питання інфільтратів, дегазація. Хочу, щоб зрозуміли ваші читачі, що не можна зробити за місяць те, на що об'єктивно потрібно півроку чи більше.
Було два роки…
Так, два роки. Перше. У нас був проект рекультивації полігону. Що ми зробили за цей час? Знайшли кредитні і грантові кошти – 10 млн грн. Провели коригування проекту рекультивації. На це пішло близько 8-10 місяців. Це не можна зробити за два-три тижні, тому що це об’єкт підвищеної небезпеки, експертиза проводиться тільки в Києві. Працювали з компанією «Egis», яка надала свої пропозиції до проекту рекультивації. Проект готовий – пройшов експертизу.
У 2017 році була ціла низка поїздок, щоб зрозуміти, що робити з інфільтратами. Усе, що нам пропонували – купити обладнання. А де гарантія, що воно буде здійснювати очистку? Всі розповідали, яке класне обладнання. Ми запропонували: привозьте обладнання за свій рахунок, а ми будемо вам платити за куб очищених інфільтратів. Ніхто не захотів. Тобто пропонують нам віддати за обладнання 50-60 млн грн, а потім робити з ним що хочеш. Ми працювали з низкою науковців Рівненського інституту водного господарства, провели реконструкцію наявної станції очистки інфільтратів, яка очищала 20 м3 на добу. Зараз очищаємо 250 м3 на добу. За менше як два роки утилізовано понад 100 тис. м3 інфільтратів. Кілька місяців тому ми возили депутатів міськради на полігон, вони були вражені – чітко видно, наскільки впав рівень інфільтратів.
Третє питання – дегазація полігону. Ми зекономили 60-70 млн грн від загального проекту. Ми пішли на експеримент – пробурили свердловини, щоб оцінити, скільки там біогазу. Експеримент показав, що його достатньо. Ми оголосили інвестиційний конкурс. Компанія-переможець як інвестор за свої кошти буде утилізувати газ, виробляти електроенергію, буде платити у бюджет міста 12% від зароблених грошей з продажу електроенергії.
Тобто питання дегазації (у найближчі тижні розпочнуться роботи), утилізація інфільтратів, проект рекультивації полігону – це вирішено.
Велика робота була проведена щодо будівництва сміттєпереродного комплексу. ЄБРР визначає у другому турі переможця. Відкрили відкритий майданчик для великогабаритних ТПВ, знайшли інвестора для встановлення підземних контейнерів, запровадили у школах Львова збір паперу. У Галицькому районі протягом місяця відкриємо ще один майданчик для прийому великогабаритних ТПВ, встановимо підземний контейнер у Залізничному районі. Напрацьована можливість утилізації гілок дерев, які обрізаються навесні і восени. Беремо в оренду на місяць-два спеціальну установку, яка дрібнить гілки. У нас є покупець, який це купує. Нам цих коштів вистачає, щоб покрити оренду. Тобто працюємо в нуль, але здійснюється утилізація гілок у місті.
Думаю, немало зроблено за ці два роки. Ви не знайдете жодного міста в Україні, яке б зробило більше. Розумію, що ні в кого так не горіло і не горить, як у Львові, але ми можемо звітувати буквально за кожен день за ці два роки, що ми робили.
Коли розпочнеться будівництво сміттєпереробного комплексу на вул. Пластовій на території очисних споруд Львівводоканалу?
Це від нас не залежить. ЄБРР може назвати переможця конкурсу за тиждень, а може за два місяці.
Як бути з мешканцями, які виступають проти будівництва?
Знаєте, ми тоді ніколи ніде не побудуємо. Ми готові приймати будь-які зауваження щодо порушення норм тощо. Але коли виступає ЄБРР, «Egis»… Ми свідомі того, який буде контроль за цим будівництвом, діяльністю підприємства. Ми були за програмою в Німеччині кілька днів, вивчали досвід. Дуже багато цікавого побачили. Там працює сміттєпереробний комплекс, а поруч через дорогу дитячий майданчик. А тут відстань за кілометр, усі норми дотримані, але «ми проти, бо ми проти». Давайте тоді завалимо сміттям усі околиці, лісопосадки, парки. Який вихід?
Я не вбачаю підстав відмовлятися від цієї ділянки. Крім того, що якась частинка людей не хоче. Уже всі сміються з цього: хто ми – львів'яни, чого хочемо – сміттєпереробний завод, де він має бути – в Тернополі.
Популярний у соцмережах жарт з приводу будівництва сміттєпереробного заводу
Львівська міська рада підписала меморандум з містами області щодо пошуку ділянки під полігон. Як просувається справа?
Увесь цей час ми продовжували шукати ділянку під полігон. Шлях, коли кожен буде робити собі маленьке звалище – в нікуди. Так діє весь світ, зокрема, балтійські країни. І в нас є національна стратегія поводження із ТПВ – там ідеться про будівництво регіональних полігонів, коли береться велике місто, 8-10 міст навколо нього і будується єдиний полігон для всіх.
Ми ці два роки просили: дайте нам ділянку, ми побудуємо. Усі ці дурниці щодо 17 ділянок, які ЛОДА показувала журналістам – з них жодна не відповідає ДБН. Усі говорять про Львів. А подивіться – Дрогобич сміттям завалений. Національна стратегія чітко прописує, що це є обов’язком ОДА організовувати регіональні полігони на відповідній території. За законом, полігон у місті не може бути. Тому мери восьми міст об’єдналися, ідею підтримала Асоціація міст України, очікуємо нового голову ЛОДА. Будемо сідати за стіл переговорів. Маємо надію, що це питання зрушиться.
Пресувальні установки, які були закуплені для Львова, будуть десь задіяні?
Пресувальні лінії абсолютно екологічно безпечні. У розпал боротьби, яка була, [вони не працювали]… Зараз їх можна використовуватися теоретично у будь-якому місці. Папір, пластик можна пресувати і на цьому економити кошти. І немаленькі кошти. Чому цього не зробити? Чому 800-тисячне місто стає заручником 10-20 осіб, які проти. Професійні протестувальники – проти всього. Життя усе поправить. Через пів року, рік чи через три – все одно це буде реалізовуватися. Іншого шляху немає. Інакше ми будемо якоюсь недорозвиненою країною у цьому питанні.
Я вам розповів, що ми зробили за два роки. Якби не заважали, ми б вже далеко були попереду. А от у питанні гудронних озер – понад 200 тис. м3, які завдають шкоду більшу, ніж полігон, не зроблено нічого.
Це чиї повноваження?
Це повноваження сільських рад, на території яких розташовані ці гудрони, а ще власників компаній, які там щось перепродують. А де всі активісти, щоб спонукати власників гудронів їх утилізувати? А яка перспектива з гудронами? А ніяка. Тому що там ще і не починали. А ця вся хімія випаровується, потрапляє у грунти. Чому це нікого не цікавить?
Хтось вважає, що пресувальна машина, яка буде пресувати папір і пластик для початку, це катастрофа, а гудронні озера це класно? Як це трактувати? Це політика чи ні? А скільки полігонів у Львівській області повністю відповідають ДБН? Багато запитань.
Ми пропонуємо: давайте разом зробимо, цивілізовано, по-європейськи. При цьому у меморандумі місто сказало: за областю земельна ділянка, а місто візьме на себе усі витрати.
Вся надія на нового голову ЛОДА?
Ми очікуємо нового голову ЛОДА. Маємо надію, що людина буде поза політикою, або політиком в інших речах, а тут буде господарником. Це досвід європейських країн, прописано у національній стратегії. Це треба виконувати.
Припустимо, Жовква буде робити свій полігон, Городок свій, Пустомити свій, Львів свій – що це буде? І хто коли що побудує? Давайте зробимо нормальний полігон.
Ми були у Вільнюсі. З ним сім-вісім міст, які навколо – вибрали земельну ділянку, порахували у кого яка пропорція захоронення сміття, усі внесли свої кошти, побудували полігон. Єдине прибалти йдуть зараз шляхом будівництва сміттєспалювальних заводів. І коли у них там все працює, а у нас тут проти. Гаряча вода у Таллінн цілий рік йде тільки від спалювання сміття, економлять газ. Чому у нас не так?
Можливо тому, що у нас більша недовіра до державних структур, зокрема тих, які мають усе контролювати?
Це дорога в нікуди. Тоді нічого не збудуємо. Що буде через 20 років з Україною? Що значить немає довіри? Це теж придумане популістичне гасло. Коли починаєш говорити, протестувальники ховаються від дискусії. Ніколи посадовець екологічної інспекції Львівської області не підпише жодного документа, якщо параметри будуть перевищені. Для нього це кримінальна відповідальність. Ніколи Держспоживслужба не підпише нічого. Ніколи у разі наявності порушень жоден посадовець ДАБІ, «Укрдержбудекспертизи» не підпише документи про початок будівництва, про введення в експлуатацію. Для них це кримінальна відповідальність. Тому звертаюся до активістів: ставайте, контролюйте усі параметри, але давайте щось будувати.