У триповерховій будівлі на вул. Театральній у Львові майже 150 років діє державний природознавчий музей НАН України. У його фондах зберігають давні колекції засновника музею графа Володимира Дідушицького, колекція 100-річних метеликів та жуків, кістяк мамонта та волохатий носоріг. Основні фонди колекцій містять 368 тис. експонатів.
ZAXID.NET відвідав природознавчий музей та розповідає про експонати, які зараз можна побачити у музеї, та про майбутню виставку.
Цим текстом ZAXID.NET продовжує проект «Пішли в музей!», у рамках якого щовихідних публікуватиме тексти про музейні скарби, які лежать у нас перед носом, але ми їх часто не помічаємо.
Руками не торкатись
У триповерховій будівлі музею зараз діє лише одна виставка. Вона розташована на першому поверсі будівлі. На початку експозиції відвідувачів зустрічає макет богомола висотою приблизно два метри. Директор музею Тарас Яницький, який погодився провести нам екскурсію, каже, що через зміну клімату зараз цих комах усе частіше можна побачити на Західній Україні.
Макет богомола, який зустрічає відвідувачів виставки
Яскравий макет привертає увагу дітей, однак музейники не дозволяють до нього торкатись, оскільки переживають, щоб його не зламали. До експонатів виставки, які розташовані у інших кімнатах, також просять не торкатись. Вони розташовані за склом, або відгороджені від відвідувачів спеціальними стрічками.
«Не рекомендуємо торкатись експонатів, або відгороджуємо їх, бо вони ще десь 150 років тому були чимось протруєні. Не бажано, щоб дитина це рукою торкалась», – каже Тарас Яницький.
Коли підходимо до давньої колекції тропічних метеликів, він пояснює, що для збереження експонатів їх обробляють спеціальними речовинами. Наприклад, щоб метелик міг зберігатись у ідеальному стані протягом 100 років, використовували дуст.
«Раніше їх зберігали у спосіб, який є доволі шкідливим для здоров’я людини, але на це не особливо звертали увагу. У коробку засипали дуст і туди вже не залазив жоден шкідник. Пізніше почали займатись таким способом як фумігація, обробка дихлофосом», – розповідає Тарас Яницький.
Під номером п'ять експонують найбільшого метелика Африки
На експозиції представлені екзотичні метелики з Південної Америки, Африки, Еквадору, Бразилії. До слова, у фондах природознавчого музею є 160 тис. різних комах.
Гніздо з алюмінієвих дротів
Виставка поділена на чотири тематичні блоки: водне, наземне, повітряне та антропогенне середовище. Сюди приходять здебільшого з дітьми, щоб показати тварин, яких не зустрінеш поміж міськими будинками. Тут немов оживає шкільний підручник з біології, над головами літають птахи, а у куті причаївся дикий кабан та рись.
Відвідувач намагається дотягнутись до одного з птахів
Для кожного середовища виділена окрема кімната, у першій, до прикладу, у акваріумах плавають риби, а поруч стоять експонати водоплавних птахів, болотної черепахи, жаб та інших тварин, що живуть у цьому середовищі.
Біля кожного експоната є табличка з назвою та короткою довідкою. Ось, до прикладу, струмкова форель. У музеї пояснюють, що її тіло неспроста такої видовженої, схожої на торпеду форми. Це допомагає рибі протидіяти течії.
Струмкова форель
Серед жителів наземного середовища можна побачити кабана та рись. Тарас Яницький розповідає, що їм понад 100 років і не виключено, що їх міг вполювати сам граф Володимир Дідушицький (засновник музею), який був мисливцем.
Практично усі експонати хребетних в музеї мають 100 - 150 років
Увагу також привертають набагато менші, але не менш цікаві експонати. За склом тут зберігають сотні кольорових комах з різних країн світу.
Колекція жуків. Клікніть для збільшення
Серед них, зокрема, є скорпіон, жужелиця, жук-златка, жук-принц, бронзівка, мезотопус, жук-олень та інші.
У купі обгорток біля смітника можна побачити двох щурів, які є частиною антропогенного середовища
«Це не ми не прибирали сміття, це так, як воно насправді в житті виглядає», – говорить Тарас Яницький, коли ми заходимо до іншої кімнати. У кутку стоїть переповнений смітник, у якому грак шукає собі поживу, а біля смітника у купі обгорток можна помітити двох щурів.
Окрім диких та екзотичних тварин, у музеї показують також тварин, які оточують нас щодня. Зокрема, дітям тут пояснють чим ворона відрізняється від грака. Як вони харчуються та у якому середовищі живуть.
Поруч розмістили гніздо, яке сорока сплела з алюмінієвих дротів. Музейники кажуть, що люди цей експонат знайшли на дереві поблизу заводу «Мікроприлад» десь у 70-роках та принесли нестандартну знахідку в музей.
Гніздо сороки з алюмінієвих дротів, яке знайшли поблизу заводу «Мікроприлад»
«Вона жила біля якихось заводів та складів і сплела гніздо з алюмінієвих дротів. Сорока-ворона усе блискуче тягне, і от вирішила використати це як будівельний матеріал», – коментує директор.
Ми зайшли до кімнати, де показано приклади антропогенного середовища, тобто зумовленого діяльністю людини. Тут можна побачити і зникаючі види тварин. Зокрема, Дрохву, що вважається найбільшим літаючим птахом Європи.
Найбільший літаючий птах Європи масово зникає в Україні
Волохатий носоріг та кістяк мамонта
У грудні 2018 року у музеї відкриють експозицію «Льодовиковий період», основними експонатами якої будуть волохатий носоріг та мамонт. Експозицію відкриють на третьому поверсі будівлі, куди люди з обмеженими можливостями зможуть піднятись ліфтом.
Унікальний кістяк мамонта стане частиною експозиції, яку відкриють у грудні
Тушу мамонта знайшли у 1907 році в озокеритній шахті біля села Старуня Івано-Франківської області. Реставрацію кісток, які належали самиці мамонта віком близько 8-10 років, здійснювали понад півроку.
У озокеритній шахті біля села Старуня також знайшли рештки волохатого носорога. У музеї уже завершили його реставрацію. Передня частина експонату є оригінальна, решту туші доробляли із гіпсу, вставляючи частини врятованої шкіри.
Відреставрований волохатий носоріг
Згодом на другому поверсі будівлі відкриють також другу частину експозиції, де на загальний огляд виставлять зубра. У музеї розповідають, що зубр був впольований на цісарському полюванні можливо й самим Францом Йосифом. За цей експонат Дідушицький начебто подарував цісарю один із своїх маєтків.
Фото зубра зробив Дмитро Ларін (Історична правда)
Загалом основні фонди колекцій містять 368 тис. експонатів, левова частка яких зберігається у фондосховищах музею. Однак відкриття нових експозицій затримується через брак фінансування.
***
Природознавчий музей на вул. Театральній працює з середи по неділю (з 11:00 до 17:00). Цільовою аудиторією музею є родини з дітьми, учні та туристи. До слова, для школярів музейники пропонують проводити уроки у музеї.
Природознавчий музей на вул. Театральній
Відвідувачі можуть також замовити екскурсію українською або англійською мовами. Хоч переважно вони купують вхідний квиток та самостійно ознайомлюються з експонатами, читають інформацію з стендів, а якщо виникають питання, то запитують чергового по виставці. Детальнішу інформацію про ціни та послуги музею можна знайти на сайті музею.
Фото Павла Паламарчука/ZAXID.NET, фото зубра зробив Дмитро Ларін (Історична правда)