Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Національне агентство з запобігання корупції (НАЗК) отримають правові підстави для аналізу електронних декларацій лише після приведення форми електронної декларації у відповідність з чинним законодавством.
«Приведення форми електронного декларування у відповідність з чинним законодавством вимагає негайного унормування. Тільки за цієї умови НАБУ і НАЗК отримають правові підстави для аналізу поданих декларацій щодо наявності в них ознак адміністративних або кримінальних правопорушень», – йдеться у відповіді НАБУ на запит агентства «Інтерфакс-Україна».
У відомстві також зазначили, що станом на сьогодні електронні декларації подали 19 співробітників Бюро, 14 з яких – детективи. У Бюро нагадали, що подання е-декларації співробітниками НАБУ почалося 1 вересня цього року.
При цьому в Бюро заявили про відсутність будь-яких внутрішніх документів або розпоряджень, які б обмежували заповнення співробітниками НАБУ е-декларації.
«Запевняємо, що детективи та інші співробітники Бюро подадуть свої декларації у визначений законом термін і у встановленій формі», – зазначили у Бюро.
При цьому в НАБУ наголосили, що процес подання декларації відбувається не так швидко, як хотілося б, з об’єктивних причин.
«Річ у тім, що форма онлайн-декларації не відповідає технічним вимогам, які затвердило НАЗК у червні 2016 року. У такій ситуації виникає питання легітимності заповнення декларації. Тому, щойно НАЗК вирішить питання невідповідностей у формі декларації, подання електронних декларацій піде набагато швидше», – запевнили у НАБУ.
У Бюро звернули увагу на особливу важливість легітимності форми е-декларування для його роботи. «За законом, невідповідності, виявлені НАЗК у деклараціях і способі життя державних службовців, можуть бути приводом для початку розслідування з боку НАБУ. Але якщо форма декларації, яку будуть заповнювати держслужбовці, не буде затверджена НАЗК (як це є наразі), то у нас будуть сумнівні перспективи для притягнення до відповідальності потенційних корупціонерів. Оскільки за таких обставин неможливо буде довести наявність ознак складу злочину за статтею 366-1 Кримінального кодексу України (“Декларування недостовірної інформації”)», – інформує Бюро.