Ситуація в Україні змусила НАТО скоригувати довготривалу оборонну політику і перспективні плани військового будівництва.
Про це заявив заступник генерального секретаря альянсу Александр Вершбоу, виступаючи в Королівському військовому коледжі Данії.
Вершбоу нагадав, що у відповідь на дії Росії Північноатлантичний альянс прийняв ряд першочергових заходів.
По-перше, підтвердив підтримку суверенітету і територіальної цілісності України і оголосив про "довготривале невизнання" входження Криму до складу Росії, подібно до того, як багато західних країн ніколи не визнавали входження Прибалтики до складу СРСР.
По-друге, обіцяв посилити підтримку України через політичну і військову співпрацю. До Києва направлена група радників з питань захисту найважливіших об'єктів інфраструктури. НАТО допоможе Україні в реформуванні та модернізації збройних сил.
По-третє, повністю призупинено практичне цивільне і військове співробітництво в рамках Ради Росія - НАТО. Також альянс підтвердив своє головне завдання - захищати території і населення країн, які входять до нього.
Посилено військову присутність НАТО на східних кордонах альянсу: почалися спостережні польоти над Польщею та Румунією, більш ніж удвічі збільшено кількість винищувачів у "поліцейському" патрулюванні в країнах Балтії. У найближчі тижні будуть розглянуті й інші термінові заходи по зміцненню засобів стримування у "прифронтових" членах альянсу.
"Крім першочергових кроків, ми також розглядаємо довгострокові наслідки недавніх дій Росії для оборонного співробітництва в НАТО. За останні два десятиліття ми зосередилися на можливостях розгортання сил для операцій далеко від власних кордонів. Зберігаючи і далі готовність до експедиційних операцій, ми, як це тепер стало зрозуміло, повинні більш уважно поглянути і на те, як будувати і розгортати необхідні сили для оборони і стримування", - розповів Вершбоу.
"Це означає, наприклад, необхідність переглянути військову доктрину та оперативно-стратегічні плани, щоб повністю бути готовими до швидкого реагування на загрозу силою або її застосування проти будь-якої країни або регіону альянсу, включаючи сценарії, в яких у нас буде дуже мало часу після попередження", - наголосив він.
"Ми повинні переглянути оцінки загроз, механізми спільного використання розвідданих, процедури раннього попередження та планування кризового реагування, врахувати непередбачуваність середовища безпеки... І повинні розглянути нові можливі варіанти розгортання сил та інші заходи щодо забезпечення впевненості всіх наших союзників", - сказав заступник глави НАТО.
"Криза також вимагає від усіх країн-членів активізувати зусилля по збільшенню нашого оборонного потенціалу, тому що надійність оборони та стримування вимагає надійних засобів. Ще до української кризи ми почали пошук шляхів для багатонаціональних рішень, щоб заповнити прогалини в озброєннях, виявлені під час останніх операцій, зробити так, щоб європейські члени альянсу взяли на себе велику відповідальність", - зазначив Вершбоу.