В Одесі археологи вперше за 240 років знайшли одну з веж Хаджибейського замку та встановили точне місце розташування оборонної споруди. Про результати цьогорічної експедиції у суботу, 1 серпня, повідомив керівник розкопок, доктор історичних наук, ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. Костянтина Ушинського Андрій Красножон.
Він зазначив, що відкриття дозволило остаточно визначити не лише локалізацію замку, а й його реальні розміри, які досі залишалися предметом дискусій. Пошук місця розташування вежі став можливим після аналізу історичних планів фортеці 1789 року та результатів попередніх археологічних досліджень.
Під час розкопок археологи виявили добре збережений фундамент вежі, місцями навіть із першим рядом кладки. Діаметр споруди становив близько восьми метрів, а товщина стін – приблизно 2,5 м. Попри те, що на історичних схемах башту зображували круглою, її фундамент виявився багатокутним, що було типовим для середньовічної османської фортифікації.
Лише важливі новини – підписуйся на наш WhatsApp-канал
Не пропустіть найважливіше Додайте ZAXID.NET у вибрані в GoogleНауковці також знайшли залишки османської плінфи, фрагменти «татарської» черепиці, срібну монету султана Абдул-Хаміда І 1785 року та інші артефакти, які свідчать, що споруду активно використовували у XVIII столітті. Водночас під фундаментом виявили господарську яму із золотоординським глеком XIV століття, що допомагає визначити найраніший можливий час появи замку.
За результатами досліджень встановлено, що більша частина Хаджибейського замку досі перебуває під сучасною бруківкою Приморського бульвару. За оцінками археологів, фортеця мала розміри приблизно 32 на 37 м і за площею навіть перевищувала цитадель Аккерманської фортеці.
«Самі вежі дійсно були невисокими та порівняно невеликими. Прибудована батарея завширшки не перевищувала 12 м (що узгоджується з планом Лафітта-Клаве), але її реальний контур точно не переданий жодним з історичних зображень. За плануванням вона, мабуть, замислювалася подібною бастіону з тупим кутом, зверненим на південний схід. З часткою умовності це відображено на плані Дерибаса. До того ж її бічні стіни виявилися довшими, ніж вказано на всіх відомих планах», – йдеться у дописі Красножона.
Дослідник наголошує, що відкриття стало результатом багаторічної спільної роботи археологів, студентів, волонтерів та підтримки міської влади. Роботи на території історичної пам'ятки планують продовжити, адже значна частина оборонного комплексу ще залишається недослідженою.
Хаджибейський замок – середньовічна фортеця, що існувала на місці сучасної Одеси. Перші згадки про поселення Коцюбіїв (Качубей), з яким пов'язують історію майбутнього Хаджибея, датуються 1415 роком. У XV–XVI століттях ця територія перейшла під владу Османської імперії, яка перетворила замок на важливий оборонний пункт і порт на північно-західному узбережжі Чорного моря. Протягом XVIII століття фортецю модернізували, зокрема посилили артилерійською батареєю для контролю морської акваторії.
У 1789 році під час російсько-турецької війни Хаджибейський замок захопили війська під командуванням Хосе де Рібаса. Незабаром фортецю розібрали на будівельні матеріали, а після заснування Одеси її залишки поступово опинилися під забудовою сучасного Приморського бульвару. Саме через це точне місце розташування та розміри замку понад два століття залишалися предметом наукових дискусій. Лише сучасні археологічні дослідження дозволили локалізувати оборонний комплекс і підтвердити його реальні масштаби. Зокрема, 24 липня Андрій Красножон повідомив, що під час розкопок на Приморському бульварі в Одесі археологи виявили мури Хаджибейської фортеці.