У НУ «Острозька академія» видали міні-словник на 360 найуживаніших на Рівненщині сленгових виразів. Студенти закладу три тижні опитували перехожих у віці від 14 до 30 років. За цим словником, «ющ» означає ненадійна людина.
Як повідомляє Gazeta.ua , словник вирішили представити до Дня рідної мови.
У словнику на 16 сторінках містяться студентський фольклор, Інтернет-меми та суто місцеві слова. Наприклад, “гваздіти” у селах Рівненського району означає “теревенити”, “гуня” - безвідповідальна людина.
Проект вела кафедра журналістики та українознавства академії. Автори збірки опитували учнів, студентів та молодих спеціалістів, які вживають робочий жаргон. Збирали сленг у Рівному, райцентрах та селах Костопільщини, Острога, Кореччини, Гощі та Володимиреччини.
“Видали поки кілька примірників – брошурою. Ненормативної лексики у збірці немає, тільки сленг. Усі зібране ми поділили на чотири великі групи – емоційно-оцінна лексика; слова на означення статей; комп’ютерний та студентський жаргон. Ми не пропагуємо ці вирази, тільки досліджуємо – скільки часу живе сленг і як виникає”, - каже 24-річна Вікторія Назарук, співавтор міні-словника та модератор проекту “Мовний моніторинг – 2011”.
Серед найнезвичніших слів у збірці: вгавгкатися – пізно зрозуміти суть справи; дракула – людина, яка набридає оточуючим, енергетичний вампір; ЖЖ – жвачноє животноє, – нерозумна людина; заліпок – той, хто багато спить; зєлікі – долари; коннект – зв'язок; мітингайло – оратор, балакуча людина; моня – повільна людина; хрестопиздень – лайливе прізвисько міліціонера; шрек – дивак або особа непривабливої зовнішності.
Завідувач кафедри української мови Острозької академії Іван Хом’як каже, що сто років тому українці майже не вживали сленгу.
“У наших прадідів було усього п’ять лайливих слів – дідько, чорт, до біса, свиня і собака. При цьому часто додавали - “не при хаті кажучи”, - розповідає Іван Миколайович. – У моєму дитинстві молодь вживала такі слова як “чувіха” – дівчина, "лабати" - грати на музичних інструментах – це лексика покоління стиляг. На роботі та у сім’ї я сленгу не вживаю принципово”.
На думку професора, державна політика в Україні не сприяє розвитку мови.
“Маємо закриття україномовних шкіл, скасування квот на україномовні передачі в ефірі теле-радіостанцій. Якщо так піде далі – не виключено, що за 50 років українська мова може зникнути, як явище”.