В пошуках катастрофи

Як гадаєте, коли нас дурять політики?

23:40, 10 жовтня 2014

Тоді, коли опозиція билася в істериці, доводила нам, що закон Гадіка-Підрахуя приймати не можна, що це нанесе непоправного удару державній мові, що сфера її застосування ще більше звузиться і перетне останню межу, що це катастрофа... (я це прекрасно пам'ятаю).

Чи брешуть тоді, коли абсолютно спокійно самі ж цим законом зараз користуються і не збираються його скасовувати?

Привіт "Семенченко" і Авакову, яким навіть для реклами в падло сказати 5 слів державною...

Чогось згадався Азаров, якому було божевільно важко, це виглядало смішно і тупо... - та він так і не дозволив собі заговорити російською на засіданнях уряду. Чи поважав державну, чи поважав закон, чи боявся яника - не знаю. Але принципово говорив українською. На відміну від Арсена... Жодних принципів, лиш би не виглядати безглуздо ні на мить.

І я от думаю, хто виглядає більш безглуздо? Той, в кого не виходить, але він старається, чи той хто плює на закони і на звичаї рідної землі? Ви зараз скажете - теж мені знайшов проблему, є й важливіші питання зараз. Так, є.

Це питання - взагалі мало би бути непитанням, як і в будь якій поважаючій себе нації.

Та знаєте, той хто має проблеми з духовними, первинно-людськими цінностями - приречений вирішувати первинні, засадницько-життєві питання.

Такі як бути, чи не бути нації, чи жити чи не жити на своїй землі господарем. Чим, власне і займаємось.