Якою може бути школа в Україні? Школою, яка готує до життя! Саме це передбачає реформа середньої освіти – Нової української школи, закріплена у законі «Про освіту» та законі «Про повну загальну середню освіту».
З 2027 року усі школи мають бути поділені на: початкові (1-4 класи), середні – гімназії (5-9 класи) та старші – ліцеї (10-12 класи).
Учні навчатимуться у потужних, спроможних та ресурсозабезпечених школах. Відповідно – якість освітнього процесу у таких школах буде вищою, ніж це є наразі.
Зокрема, це стосується старших шкіл. Вони тепер будуть не просто називатися «ліцеями», а матимуть відповідний рівень освіти.
Якими будуть ліцеї:
- двох видів спрямування: професійного або академічного;
- одно- або багатопрофільні (по 2-5 профілів);
- у складі ліцею має бути не менше чотирьох 10-х класів, у кожному з яких від 5 до 30 учнів;
- територіально доступними або із обов’язковим забезпеченням довезення дітей;
- у ліцеях можуть бути пансіони – гуртожитки, в яких школярі проживатимуть під час навчання.
Переваги ліцеїв для учнів
Насправді реформа дає суттєві переваги не лише учням, а всім учасникам освітнього процесу. Проте зупинюся саме на учнях, на рівень освіти яких реформа матиме прямий вплив.
- Можливість учневі обирати профіль – напрям, за яким він хоче навчатися. Приміром, це може бути гуманітарний, математичний, мистецький, спортивний напрям.
- Планується, що учневі не потрібно буде вивчати 17-20 предметів, як це зараз, а лише близько 12. Із них 50% будуть обов’язковими, 30% згідно з профілем і 20% – на власний вибір.
- У ліцеї професійного спрямування учень зможе отримати певну кваліфікацію. В академічному – підготуватися до вступу у заклад вищої освіти.
- За задумом – учень зможе підготуватися до здачі ЗНО вже у школі (ліцеї), тобто, без репетитора.
Як дитині вступити на навчання до ліцею?
Формулу вступу до старшої школи має визначити Міністерство освіти і науки. Наразі її немає. Проте реформою передбачено, що діти вступатимуть на навчання до ліцею або через звичайне зарахування, або за конкурсним відбором, якщо кількість охочих вчитися у конкретному ліцеї перевищує кількість місць. Тобто, 9-класник складає державну підсумкову атестацію, за результатами якої потрапляє до рейтингу для вступу в 10 клас.
Важливо сформувати якісну мережу ліцеїв
Щоб сформувати ефективну мережу ліцеїв потрібно враховувати низку факторів:
- розташування з урахуванням місця проживання учнів;
- можливості транспортної системи та підвезення до закладів освіти;
- рівень забезпеченості компетентними вчителями;
- ресурсне забезпечення закладів освіти сучасним вимогам та ефективність їхньої діяльності;
- прогноз демографічної ситуації на кілька найближчих років.
Окрім того, дуже важливо так розподілити профілі по ліцеях, аби вони не дублювалися. Щоб діти мали більше можливостей для вибору напряму освіти.
Необхідні чіткі кроки від Міністерства освіти і науки
Наразі ми бачимо, що МОН не вкладається в окреслені реформою терміни. Такі фактори, як карантин і зміна керівництва МОН безумовно вплинули – виник ризик, що профільна школа не буде впроваджена вчасно.
Зокрема, йдеться про якісну мережу шкіл, яка, згідно з реформою, мала бути сформована до 2022 року. Наразі, враховуючи комплекс факторів, видається необхідним подовжити перехідний період для трансформації мережі закладів освіти, а також уточнити окремі положення щодо правового регулювання функціонування ліцеїв.
Я стала співавтором законопроєкту, який збереже реформу
Разом із колегами з освітнього Комітету та Міністерства освіти і науки ми розробили законопроєкт, який:
- Відтерміновує до 2027 року зміни, що мали відбутися до 2022-2024 рр. Це необхідно для того, аби зробити процес трансформації мережі освітніх закладів менш болісним і більш поступовим.
- Надає право усім громадам – створювати і утримувати ліцеї на базі опорних шкіл, за умови спроможності і дотримання вимог законодавства. Будь-яка громада, яка здатна заснувати і утримувати ліцей та надавати якісні освітні послуги – матиме таку можливість.
- Розширює поняття «безпечний освітній простір» на всі ланки освіти. Усі здобувачі освіти будуть навчатися у безпечному середовищі. Зокрема, врегульовуємо й питання освіти дітей, які тривалий час перебувають на лікуванні.
- Створює правові підстави для функціонування установ, які будуть надавати освітні послуги дітям, які перебувають на стаціонарному лікуванні.
- Надає можливість для опорних закладів освіти забезпечувати здобуття не лише початкової і базової середньої, а й профільної середньої освіти.
- Встановлює чіткі вимоги до започаткування провадження освітньої діяльності.
Крім того, Уряд має передбачити виділення необхідних коштів для регіонів – на створення та формування мережі старшої школи.
Усі ці норми необхідні для того, аби зберегти реформу та продовжити її впровадження. Вже цього тижня законопроєкт має бути винесений до сесійної зали парламенту на голосування.
Будь-яка реформа не може бути ефективною одразу, на це потрібен час. Та вже зараз я бачу, як за багато років незалежності ми нарешті рухаємось не лише у напрямку доступності освіти, а й якості освіти.
Звичайно, описана мною реформа – це те, як має бути. І ці плани дійсно непросто реалізувати. Тому реальність, на жаль, може відрізнятися. Але іншого шляху, ніж зробити нашу освітою кращою – у нас немає. Як законодавець буду максимально впливати на якісну реалізацію реформи.