У 2014 році на території України було зафіксовано майже тисячу порушень свободи слова, найгіршими місяцями стали березень та травень.
Такими є дані щорічного дослідження Інституту масової інформації (ІМІ) «Барометр свободи слова».
Загальна кількість порушень свободи слова у 2014 році склала 977 випадків, що вдвічі перевищує показники 2013 року (496 випадків), і втричі – 2012 (324 випадки). Напади стали категорією, у якій зафіксовано найбільше порушень (285 випадків, у 2013 – 97).
Зокрема, згідно з даними ІМІ, пік нападів на журналістів припав на січень та лютий 2014 року, коли було побито відповідно 82 та 70 журналістів.
«Окрім зростання кількості нападів на журналістів у зв’язку з їхньою роботою, ми також помітилипевну еволюцію насилля щодо журналістів у 2014 році, — заявила виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк. — Ніколи раніше ми не стикалися із викраденнями журналістів незаконними збройними формуваннями, ніколи раніше не було внутрішніх переселенців-журналістів, які змушені були покинути свої місця проживання у зв’язку з професійною діяльністю».
Пік викрадень журналістів припав на квітень, коли у полоні побували 20 журналістів, усі – в Донецькій області. Загалом упродовж року у полоні побували 76 журналістів. Досі перебувають у полоні сепаратистів ЛНР луганський журналіст Сергій Сакадинський та харківський журналіст Роман Черемський, яких було захоплено у серпні 2014 року.
У 2014 році такі міжнародні організації, як «Репортери без кордонів» та «Комітет з захисту журналістів» включили Україну у трійку країн світу, що є найбільш небезпечними для журналістів (після Сирії та Палестини). Протягом року, на території України загинуло 7 журналістів, з них один – під час подій на Майдані, і 6 – у зоні АТО.
Дані ІМІ об’єктивно свідчать, що убивства журналістів та ріст фізичної агресії пов’язані із двома ключовими факторами – подіями на Майдані, та згодом — російською агресією і воєнними діями на території України.
Не дивлячись на ріст загроз, в країні лишилася актуальною проблема безкарності. «У 2014 році, попри прихід нової влади, ми так і не побачили активних розслідувань нападів на журналістів або покарання агресорів. На жаль, безкарність лишилася практично на рівні минулого року. У той же час, у 2014 році сталося багато випадків, за які держава Україна не може нести відповідальності, оскільки вона не контролює частину своєї території», — заявив медіаюрист ІМІ Роман Головенко.
Кількість випадків цензури у 2014 вдвічі перевищила показник 2013 року (134 у 2014 порівняно із 62 у 2013). Пік випадків цензури припав на травень (38) та червень (28) – і був пов'язаний із відключенням українських телеканалів на сході країни.
Упродовж року також сталося 63 напади на офіси редакцій, що майже у вісім разів більше ніж у 2013 році (8). Пік нападів припав на травень і був пов'язаний з погромами редакцій місцевих видань у Донецькій та Луганській областях. Нападники з бітами громили офіси місцевих ЗМІ за відмову співпрацювати із сепаратистами.