Уже півтора місяця, як набули чинності останні законодавчі нововведення щодо неплатників аліментів, згідно з якими боржників позбавляють права виїзду за кордон, права керування транспортними засобами і володіння зброєю та навіть примушують до суспільно корисних робіт.
Про перші успіхи дії нового закону у Львові говорила заступниця міністра юстиції України Світлана Глущенко. Публікуємо найцікавіше зі сказаного представницею уряду.
***
Перші підсумки – у цифрах
«Перші результати цього закону свідчать про те, що він справді працює», – сказала під час зустрічі у Львові Світлана Глущенко.
За її словами, з моменту дії цього закону в Україні на користь дітей було стягнуто понад 250 млн грн аліментів, з них 77 млн грн – напряму завдяки цьому закону.
80 тис. недобросовісних батьків було обмежено право виїзду за межі України. Таку ж кількість постанов було прийнято і про обмеження права керування транспортними засобами. Щодо приблизно 80 тис. неплатників аліментів було винесено постанови про обмеження права полювання та використання мисливської зброї.
Також було винесено понад 7 тис. постанов про оголошення боржників у розшук.
На Львівщині за цей період зареєстровано майже 15 тис. виконавчих проваджень про стягнення аліментів. Майже 2,5 тис. батькам, які заборгували виплату аліментів, вже заборонено виїзд за межі України. Приблизно таку ж кількість боржників позбавлено права керування транспортними засобами і приблизно такій же кількості боржників заборонено займатися мисливством.
За півтора місяця на Львівщині в розшук оголосили 212 боржників, і 174 з них – знайдено.
Що далі?
«Ми розуміємо, що ці перші позитивні результати можуть піти на спад, якщо ми не будемо надалі активно працювати у цьому напрямку. Ми не можемо собі цього дозволити», – зазначила заступниця міністра юстиції.
За її словами, у злісних боржників і далі відбиратимуть такі суспільні блага, як можливість закордонних поїздок, керування транспортними засобами та володіння зброєю. Якщо ж це не допоможе, їх притягатимуть до виконання суспільно корисних робіт, заробітна плата з яких напряму скеровуватиметься дитині.
Урядовиця додала, що законом не обмежено термін, на який боржника змушуватимуть виконувати ці роботи, і такі постанови щодо однієї людини можна виносити неодноразово. «Боржник може виконувати суспільно корисні роботи доти, доки не буде погашений увесь борг. А якщо зважити на те, що такі роботи зазвичай оплачуються в межах мінімальної зарплати з певними коливаннями, то це може тривати доволі довго», – додала вона.
Арешт майна – як метод впливу
За словами Світлани Глущенко, в Україні бувають випадки, коли заборгованість перед дітьми перевищує 1 млн грн. У такому разі працівники виконавчої служби мають право арештувати майно боржника, щоб потім його продати і повернути гроші дитині.
«Державний виконавець – це свого роду слідчий. Він вчиняє перевірку майна боржника. Він звертається до банків, підприємств, установ, користується відкритими джерелами інформації. Він має усі важелі, аби накласти арешт на це майно і в майбутньому зреалізувати його на користь дитини», – сказала представниця уряду.
Водночас, за її словами, Мін’юст переймає досвід європейських країн, зокрема Франції, розробляючи концепцію законодавчих змін, покликаних зробити дитину рівноправним суб'єктом при розподілі подружнього майна у разі розлучення батьків.
Якщо нічого не діє, боржника можуть ув’язнити
Можливі і випадки, коли у боржника або немає майна, на яке можна накласти арешт, або ж він ним володіє лише де-факто, а де-юре воно належить іншим людям.
«Якщо вже всі вищепераховані важелі не працюють, є кримінальна відповідальність. Неплатника аліментів можуть ув'язнити на два роки, – сказала Світлана Глущенко. – Але тут важливо зазначити, що працівники органів юстиції не можуть самі ініціювати порушення кримінального провадження проти неплатника аліментів. Це – справа Національної поліції за зверненням стягувача. Тобто той з батьків, з яким залишилась дитина, уже після трьох місяців заборгованості може звертатися у поліції і там зобов’язані відкрити кримінальне провадження».
Держава стимулюватиме добросовісних платників аліментів
За словами Світлани Глущенко, в Мін’юсті планують розробити законопроект, за яким не лише каратимуть батьків, які боргують аліменти своїм дітям, а й стимулюватимуть тих батьків, які стабільно виплачують аліменти.
«Ми хочемо не лише карати недобросовісних батьків, а й, навпаки, стимулювати добросовісних. Це буде певний пакет соціальних гарантій, податкові пільги. Я наразі не можу сказати більше, бо поки що ми лише напрацьовуємо таку концепцію. Скажу, що це питання зараз перебуває на етапі активних досліджень».
Якщо допомога дитині не задокументована, треба брати розписку
За словами Світлани Глущенко, бувають випадки, коли розлучені батьки не подають до суду позовів про аліменти. Один з батьків просто допомагає дитині, але ця допомога ніде не фіксується.
«В окремих випадках стягувач, тобто той за батьків, з яким живе дитина, інколи цим зловживає. Був, наприклад, випадок, коли батько регулярно допомагав матері з дитиною, а вона потім зверталась до правоохоронців з заявою про те, що він ніяк не допомагає, та вимогою стягнути аліменти. Тому ми завжди радимо фіксувати допомогу хоча б розпискою», – пояснила вона.
«Захист прав дітей – це головний пріоритет Міністерства юстиції»
«Махатма Ганді казав: «Будь-яка боротьба за мир починається із боротьби за права дітей». Тому саме захист прав дітей – це головний пріоритет Міністерства юстиції. І всі ці нововведення – це не просто якась разова акція, а велика системна робота. Ми будемо активно працювати над тим, щоб ця статистика зростала і розраховуємо врешті подолати таке явище як несплата аліментів. Ми робимо все для того, аби діти в нашій країні почувалися захищеними і могли нормально вчитися, розвиватися та відпочивати. В Україні не повинно бути такого поняття як заборгованість по аліментах», – підсумувала Світлана Глущенко.