Українцям стає дедалі важче влаштуватися на роботу без хабара. Про це пише Інна Завгородня у черговому номері «Українського тижня».
Так, сьогоднішня киянка Інна Папп відзначає, що мешкаючи у місті Дубно на Рівненщині, постійно стикалася з необхідністю давати хабарі. «Коли я вступала до технікуму, «такса» становила $200», – розповідає вона. «Аби влаштувати мене у рівненську лікарню медсестрою, – продовжує Інна, – батьки збирали гроші. Ми готові були заплатити, але коли приїхали, місце вже було зайняте. Зараз там беруть за цю посаду по $2 тис». Інна підкреслює, що в регіоні є можливості й безкоштовно працевлаштуватися, однак вони зазвичай малопривабливі.
А ось дубенчанка Олена Курішко не може знайти без хабара жодної роботи. Дипломована вчителька молодших класів уже два роки стоїть у черзі в міському й районному відділах освіти. «У Дубні справді роботи немає, особливо для вчителів молодших класів, у місті є педагогічний коледж. Районний відділ освіти може направляти на роботу в селі. Така праця була, але я про це дізнавалася тільки після того, як вакансії займали. Зовсім недавно було місце сторожа, його віддали пенсіонерові, який отримує пенсію 2 тис. грн», - розповіла вона.
Автор відзначає, що посада двірника, сторожа чи прибиральниці у державній установі (зарплата у 960 грн) може коштувати $200 хабара. Посада медичного працівника з зарплатою від 1005 грн до 1265 грн - $1-3 тис. хабара.
Посаду учителя з зарплатою від 943 грн «продають» за $500-$2 тис.; посаду майстра зміни на заводі з зарплатою від 3 тис. грн – за $2тис.
Посада судді (зарплата 5500 грн) може обійтися у хабар у $100 тис, чиновника у податковій адміністрації (зарплата від 3 тис. грн) - $2 тис. Щоб стати народним депутатом (зарплата від 14 425 грн) треба заплатити від $100 тис до $2 млн.