З 1991 року чисельність науковців-дослідників в Україні скоротилася в три рази. Всього в наукових організаціях державного, підприємницького і освітнього секторів науки працює 135 тис. осіб - 0,7% зайнятого населення країни.
З них 70 тис. - дослідники (16 тис. кандидатів наук, 4 тис. докторів наук і 50 тис. виконавців наукових та науково-технічних робіт без наукового ступеня).
Для порівняння - в сусідніх країнах скорочення наукових працівників за останні десятиліття було значно меншим, ніж в Україні, і на сьогодні чисельність співробітників наукових організацій в Росії та Білорусі становить 1,1% та 1,3% від зайнятого населення.
Державне фінансування наукової сфери в Росії і Білорусі також вище - 0,57% і 0,76 від ВВП відповідно, що в 2-3 рази більше, ніж в Україні.
У 2011 році в нашій країні ВВП у фактичних цінах склав 1 трильйон 316,6 млрд гривень. З них обсяг фінансування витрат на виконання наукових та науково-технічних робіт за рахунок державного бюджету - лише 3860 млн грн (0,29% ВВП).
Це в шість разів менше, ніж передбачено Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", відповідно до якого "держава забезпечує бюджетне фінансування наукової та науково-технічної діяльності (крім видатків на оборону) у розмірі не менше 1,7 відсотка валового внутрішнього продукту України".
У світі на науково-дослідницьку і конструкторську роботу уряди, університети і компанії разом витрачають близько $1,4 трлн на рік.