В Україні зафіксували рекордні темпи зростання активності шахраїв. Зокрема, лише за перші чотири місяці 2023 року зареєстровано більше кримінальних проваджень за статтею 190 ККУ про шахрайство, аніж за весь 2021 рік, повідомляє аналітична платформа «Опендатабот».
Водночас кількість справ про шахрайство, які доходять до суду, зменшилась. Цьогоріч лише кожна дев’ята справа досягає судового розгляду. У найпоширеніших шахрайських схемах використовуються злам акаунтів у соцмережах, фейкові повідомлення про соціальні виплати та створення шахрайських сайтів про нібито соціальні виплати для обману громадян.
«За перші чотири місяці 2023 року зареєстровано 26734 кримінальні провадження за ст. 190 ККУ про шахрайство. Це вже на 2887 справ більше, ніж за весь 2021 рік», – сказано в повідомленні.
За даними правоохоронців, за січень-квітень 2023 року зареєстровано вдвічі більше кримінальних проваджень за статтею про шахрайство, ніж за відповідний період 2021 року, та у понад 4 рази більше за відповідний період торік: 12 235 справ та 6 385 справ відповідно. В середньому, на місяць у 2023 році правоохоронці відкривають 6683 провадження. Для порівняння, у відповідний період 2021 фіксувалось 3059 справ про шахрайство на місяць.
«Варто зазначити, що цьогоріч до суду доходить лише кожна дев’ята справа про шахрайство. Так, за січень-квітень 2023 року на судовий розгляд потрапили лише 11% від загальної кількості зареєстрованих проваджень. Для порівняння, у відповідний період 2022 суд розглядав 14% справ за статтею 190 ККУ, а у той самий період в 2021 – 19%», – зауважили аналітики платформи «Опендатабот».
Як наголошується в повідомленні, в інформаційній кампанії Національного банку України «Шахрай Гудбай», яка покликана навчити українців правилам безпеки безготівкових та онлайн-платежів, виділяють три популярні шахрайські схеми. Так, окрім вже звичного зламу акаунтів у соцмережах та фейкових смс-повідомлень нібито від банку, від початку повномасштабного вторгнення з’явилась нова афера. Під приводом отримання соціальних виплат від держави або міжнародних організацій у людей випитують мобільний номер телефону, пін-код, пароль до інтернет-банкінгу, смс-код від банку. Зловмисники навіть створюють шахрайські сайти, схожі на справжні сайти державних органів, міжнародних організацій, банків та благодійних фондів для того, аби афера виглядала переконливіше.