Депутат «Слуги народу» запропонував обкласти податком соцмережі та Netflix

В парламенті зареєстровано законопроект, яким пропонується запровадити податок на додану вартість для всіх постачальників електронних послуг

10:39, 28 січня 2020

Нардеп від «Слуги народу» Данило Гетманцев подав у Раду законопроект про обкладання податком на додану вартість онлайн-сервісів та соцмереж. Відповідний законопроект №2634 опубліковано на сайті Верховної Ради.

Як повідомляється, відповідним законопроектом запропоновано запровадити на території України податок на додану вартість для всіх постачальників електронних послуг, а саме: сервіси поставки зображень, текстів, фотографій, електронних книг і журналів; сервіси поставки відео за запитом, ігор, азартних ігор, включаючи поставки послуг з участі в таких іграх; сервіси для доступу до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів; сервіси хмарного зберігання даних; сервіси поставки (передача прав на використання) програмного забезпечення і оновлень до нього; сервіси надання рекламних послуг в Мережі, мобільних додатках та інших електронних ресурсах.

У випадку ухвалення такого закону обкладені податком будуть такі компанії як Google, YouTube, Facebook, Apple, Microsoft, Adobe, Netflix, сервіс бронювання житла на кшталт Booking.com та багато інших. Передбачається, що це, своєю чергою, вплине на вартість послуг, які надають компанії українським користувачам. Зокрема, підвищиться вартість передплати на стрімінгових сервісах та реклами в соціальних мережах.

Своєю чергою, сам автор законопроекту Данило Гетманцев посилається на позитивний досвід введення податку на онлайн-сервіси в інших країнах, зокрема, в Росії і Білорусі, та приводить інформацію про суми надходжень до бюджету РФ з моменту введення податку.

«У свою чергу встановлення особливих правил оподаткування ПДВ електронних послуг стає звичайною практикою в іноземних державах, наприклад в країнах Європейського Союзу, Австралії, Білорусі, Казахстані, Росії тощо. … З 01 січня 2017 року Російської Федерації був введений податок, який зобов’язав нерезидентів сплачувати податок на додану вартість з продажу на території РФ електронних послуг. … Всього з моменту введення податку на податковий облік стало 1580 компаній. За офіційними даними в бюджет такими компаніями (B2C) було виплачено в 2017 році – 9,4 млдр. руб., в 2018 – 12 млдр. руб., в I кварталі 2019 – 12 млдр. руб. (70% суми припадає на найбільші IT компанії). Аналогічні податкові правила введені в Республіці Білорусь в 2018 році», – йдеться в пояснювальній записці.

Для реалізації такого задуму пропонується закріпити в Податковому кодексі України визначення переліку електронних послуг, включити компанії, які постачають їх, до реєстру платників ПДВ, та встановити порядок оплати податків ними.

У випадку ухвалення такого законопроекту міжнародним корпораціям необхідно буде зареєструватися нерезидентом-платником за допомогою спеціально розробленого веб-сайту. Через нього ж можна буде подавати спрощену податкову декларацію та отримувати повідомлення про суми податку. Також через нього платників зможуть повідомляти про штрафи, а самі платники зможуть отримувати там інформацію, що їх цікавить, і оскаржувати рішення податківців, інформує сайт «Букви».

За несплату податку постачальників електронних послуг пропонується штрафувати. Сума штрафу – 8500 гривень.

Законопроект був поданий до Верховної Ради 19 грудня 2019 року. Станом на 28 січня 2020 року документ перебуває на розгляді в комітеті ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, головою якого є Гетманцев.

Зазначимо, що вперше про наміри влади запровадити оподаткування стримінгових платформ і соціальних мереж стало відомо в листопаді минулого року. Тоді голова Комітету з гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко висловив обурення, що закордонні платформи, не платять податків в Україні, хоча мають користувачів, які платять їм гроші.

«Ми пропонуємо реєстрацію в Україні. Ці платформи, якщо вони закордонні, не платять податків в Україні, хоча мають користувачів, які платять їм гроші. Також соцмережі отримують гроші від реклами від українських користувачів. Куди йдуть податки? Ми можемо поставити таке запитання?», – зазначив Ткаченко.

Додамо, що у Netflix і західних соцмереж зараз немає офісів в Україні.